За тиждень, з 20 по 27 жовтня, стало відомо про загибель 36 захисників з Вінниччини. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким оборонців, які полягли за Україну. Вічна пам'ять героям!
Андрій Коцюба
У Соболівській громаді (Гайсинський район) попрощалися із загиблим захисником Андрієм Коцюбою. Герой вважався зниклим безвісти із січня 2024 року. Народився Андрій Олексійович 8 грудня 1973 року в селі Велика Мочулка. Був солдатом в/ч А2980. Загинув 18 січня 2024 року в населеному пункті Первомайськ, Покровського району, Донецької області. Поховали героя 17 жовтня 2024 року в селі Велика Мочулка.
Андрій Кулик
Життя сержанта Кулик Андрія Миколайовича обірвалося 30 вересня 2024 року. Він героїчно загинув під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника на Донецькому напрямку. Йому назавжди залишилося 36 років.
Андрій Ульяничев
5 вересня 2024 року на війні загинув артилерист Андрій Ульяничев. Андрій Ульяничев 1979 року народження. Народився у Тростянці, де й закінчив міську школу № 5. Останні роки жив і працював у Києві будівельником. Чоловік добровольцем воював у АТО. А у 2022 році знову став на захист нашої держави. Він служив артилеристом.
Життя Героя обірвалося 5 вересня 2024 року. Йому залишиться 45. Без сина лишилась мама, без чоловіка дружина, без батька донечка.
Богдан Мельник
Богдан Мельник пройшов строкову військову службу, а згодом — військову службу за контрактом. Разом з своїми бойовими побратимами старший солдат Богдан Мельник захищав від ворога населені пункти Донецької області.
За виявлену відвагу під час захисту територіальної цілісності України, успішне виконання бойових завдань його нагороджено Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест".
Загинув Мельник Богдан Степанович 9 травня 2024 року внаслідок важкого поранення голови в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І.Мечникова м. Дніпро.
Вадим Нечепорук
Вадим Нечепорук, молодий військовий, загинув під час боїв за Волноваху в березні 2022. Його тіло довгий час не могли знайти та ідентифікувати, тому рідні не знали, що з ним сталося. Лише в січні 2024 року вдалося підтвердити його загибель.
Валентин Ілляшенко
Сержант Валентин Ілляшенко – доброволець, мобілізований з квітня 2022 року. Був водієм-заправником автомобільного відділення однієї із військових частин. Помер 20 жовтня 2022 року в час виконаня службових обов’язків. Йому було 54 роки…
Василь Шеремета
Житель села Пʼятківка Бершадської громади Василь Шеремета, 1993 року народження, поліг 19 жовтня 2024 року в районі населеного пункту Нововодяне, Луганської області, під час виконання бойових завдань з розмінування місцевості.
Віталій Король
Захисник із Бершадської громади Віталій Король, житель села Бирлівка загинув 18 жовтня 2024 року внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної із життям, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Селидове, Донецької області.
Віталій Лавренишин
Лавренишина Віталія, 1989 року народження, з с.Черепашинці до війська мобілізували у липні 2024 року. Впродовж останнього місяця із військовослужбовцем не було зв’язку, рідні до останнього сподівалися на диво. Очікували на свого захисника та на поповнення родини. Але дива не сталося.
Віталій Мельник
При виконанні бойового завдання, 19 жовтня, біля населеного пункту Добропілля Покровського району загинув житель Теплика Віталій Дмитрович Мельник, 1975 року народження.
Віталій Рибчинський
18 вересня в результаті дронової ворожої атаки зазнав поранення, наслідки якого призвели до смерті, 42-річний Рибчинський Віталій Володимирович з Вінниці. Життя воїна обірвалося 4 жовтня. Відомо, що чоловік боронив Батьківщину на східному напрямку війни, був старшим стрільцем.
Віталій Янков
Під час участі в бойових діях загинув мешканець міста Тростянець військовослужбовець Янков Віталій Володимирович, 1984 року народження. Життя Героя трагічно обірвалося 5 жовтня 2024 року. Під час виконання бойового завдання він отримав поранення несумісні з життям.
Володимир Полянін
Полянін Володимир загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ласточкине Покровського району Донецької області. Поховали 28-річного героя з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі в селі Гордіївка.
Чоловік здобував фах в Тульчинському професійно-технічному училищі. Відслужив строкову службу в Збройних Силах України й працював водієм птахокомплексу. На третій день після повномасштабного вторгнення російського агресора на територію України вирушив боронити рідну землю. Молодшого сержанта призначили командиром відділення протитанкових ракетних комплексів військової частини А0243.
Володимир Солончук
Володимир Солончук народився 2 лютого 1978 року в с. Роздолівка Мурованокуриловецького району Вінницької області. 1984 - 1993 роки – навчався в Мурованокуриловецькій загальноосвітній школі №1. По закінченню школи навчався в Вінницькому вищому ПТУ №5. 20.05.1997 - 01.11.2001 – працював завідуючим клубом с. Роздолівка. 05.10.2001 - 07.05.2002 – працював слюсарем-складальником ТОВ “АНОД” смт Муровані Курилівці. Протягом 2012-2013 років працював робітником ФГ “Олімп”.
В 17 років, втративши батька, а через 3 роки і матір, Володимир замінив брату Олексію батьків, постійно турбувався і підтримував його та брата Олександра. Значну частину свого трудового життя присвятив справі будівництва.
Мобілізований Мурованокуриловецьким РТЦК та СП Вінницької області 23.05.2023 року. Служив кулеметником 2-го стрілецького відділення 3-го стрілкового взводу 3-ої стрілкової роти, солдат. Нагороджений нагрудним знаком "Ветеран війни".
Загинув 24.01.2024 року при виконанні бойового завдання біля села Табаївка Куп’янського району Харківської області.
Без чоловіка залишилась дружина Алла Миколаївна, без батька – сини Максим та Владислав, без брата – брати Олексій та Олександр. Похований 07.02.2024 на кладовищі в селі Роздолівка Могилів-Подільського району Вінницької області.
Вячеслав Єфременюк
Вячеслав навчався у Вінницькому національному технічному університеті з 2002 по 2005 роки, здобувши спеціальність "Промислове та цивільне будівництво". З початком повномасштабної війни, разом із братом добровольцем пішли захищати Україну на третій день бойових дій. Попри поранення, він завжди повертався до служби в лавах Збройних сил України, демонструючи незламність духу та вірність обов’язку.
Євген Замула
Під час захисту України та її територіальної цілісності загинув мешканець міста Тростянець молодший сержант Замула Євген Валентинович, 05.06.1980 року народження, який захищав нашу державу починаючи з 2014 року, за час служби перебував у багатьох точках бойового зіткнення. Життя його трагічно обірвалося 29 травня 2024 року, під час виконання бойового завдання у Харківської області.
Олег Пилипенко
14 березня 2024 року перестало битися серце солдата Збройних Сил України, тростянчанина Пилипенка Олега Петровича, 1974 року народження. Олег Петрович Пилипенко був призваний до лав ЗСУ 15 червня 2023 року. На жаль, серце солдата не витримало страшних випробувань і він передчасно пішов з життя у віці 49 років.
Олександр Биковець
У червні 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув Олександр Биковець.
Олександр Биковець 1989 року народження, закінчив Тростянецьку школу № 3. Солдат ніс службу у розвідувальній роті. У червні на Донецькому напрямку вирушив на бойове завдання і не повернувся. Певний час він вважався зниклим безвісти. 12 серпня 2024 року тіло військового опізнали.
Олександр Зікунов
На війні 11 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини в районі ведення бойових дій біля н.п. Вовчанські Хутори Харківської області загинув солдат, наш земляк, Олександр Зікунов, 1993 р.н., житель с. Митки.
Олександр Кожушко
Життя старшого солдата Кожушка Олександра Олександровича, командира десантно-штурмового відділення 80-ої окремої десантно-штурмової Галицької бригади, трагічно обірвалося під час виконання бойового завдання за призначенням під час воєнних дій між силами оборони та позиціями держави-агресора на Курщині. Йому назавжди залишилося 28 років. Захисник родом із Тростянецької громади.
Олександр Парфьонов
27 вересня 2024 року на фронті загинув солдат із тростянецької громади Парфьонов Олександр Миколайович, 1972 року народження. Олександр Миколайович служив навідником 1 танкової роти танкового батальйону. Він загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання.
Олександр Пісарєв
31 липня 2024 року під час евакуації пораненого з поля бою на Донецькому напрямку загинув молодший сержант Олександр Пісарєв, 1968 року народження, житель села Солдатське Тростянецької громади.
Олександр Соболевський
Олександр Соболевський став на захист України торік навесні. Воював у лавах 41-ї окремої механізованої бригади. Як оператор-радіотелефоніст відповідав за забезпечення сталого зв’язку між різними військовими частинами. Загинув оборонець 10 жовтня при виконанні бойового завдання на східному напрямку війни. Йому було 36 років…
Народився Олександр Соболевський у Вінниці 29 березня 1988 року. Навчався у 29-й загальноосвітній середній школі, а потому здобув освіту у ДНЗ "Центр професійно-технічної освіти №1". Останніми роками перед повномасштабним російським вторгненням працював на підприємстві "Грін Кул" звідки й мобілізувався до війська.
Олександр Стасюк
Олександр Стасюк став у військовий стрій цьогоріч. Долучився до лав 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Був старшим солдатом роти радіоелектронної боротьби. Загинув 18 жовтня під час виконання бойового завдання на східному напрямку. Олександру було 32 роки.
У війську всі знали Олександра за позивним «Рошен», адже він багато років пропрацював на кондитерській фабриці. Так само, на його честь, назвали й одну з точок на мапі бойових дій, розповідає дружина полеглого воїна Яна.
"Багато побратимів написали мені, що Олександр був для них як брат, "великий і веселий Рошенчик". Щоб не сталося, він усе тримав у собі, а нас запевняв, що все буде добре, прорвемося…" – каже жінка.
Народився Олександр Стасюк 9 березня 1992 року у селищі Вороновиця. Там же пройшли його дитячі та шкільні роки. А далі здобув освіту у Фаховому коледжі економіки та права Вінницького кооперативного інституту за спеціальністю «Товарознавство у митній справі ТМ-33». Після служби в армії залишився працювати та проживати у Вінниці. Разом із дружиною виховував двійко дітей: 12-річну донечку та 6-літнього синочка.
Павло Артамонов
У Курській області 13 жовтня загинув Артамонов Павло Петрович – мешканець Городківської громади. Призваний на військову службу за мобілізацією у вересні 2023 року. Сержант служив стрільцем-снайпером механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.
Павло Чумак
За покликом серця вінничанин Павло Чумак пішов захищати Батьківщину у січні 2023 року. Після навчання у Великобританії на псевдо "Лютий" воював у складі 37-ї бригади морської піхоти, де був спеціалістом з радіоелектронної боротьби.
На Донеччині брав участь у боях під Кураховим, на Херсонщині – поблизу села Кринки. Там боєць отримав важке поранення, уламок дивом не зачепив серце. Після лікування знову повернувся у стрій.
Життя воїна обірвалося цьогоріч 8 липня біля села Ольгівка Бериславського району.
Роман Громлюк
Поблизу міста Гірник Покровського району 18 жовтня загинув вінничанин Роман Громлюк. Свій бойовий шлях воїн розпочав у 2023 році, воював у лавах 120-ї окремої бригади територіальної оборони. Був піхотинцем, а згодом освоїв мінометну справу. Захищав рідну землю від окупантів, зокрема на Запорізькому та Донецькому напрямках.. Оборонцю навічно залишилось 30 років.
Роман Соляник
Соляник Роман Михайлович народився і виріс у Тростянці, закінчив міську школу № 1. З початку повномасштабного вторгнення ворога на українську землю він вступив до лав ТРО, у складі якої боронив кордони Київської області, де проживав на той час.
Навесні 2024 року він добровольцем пішов на фронт. У складі 420 ОББПС (окремого батальйону безпілотних систем) наш захисник боронив кордони України на різних її територіях, як у нашій області, так і на Донецькому напрямку.
Роман Михайлович загинув 28 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання, до останнього подиху зберігаючи вірність військовій присязі й народу України. Без тата залишилося двоє неповнолітніх дітей…
Сергій Галат
1 жовтня 2024 року обірвалося життя тростянчанина Сергія Галата, 1976 року народження.
Капітан Сергій Галат з вересня 2022 року ніс військову службу на посаді командира взводу протитанкових ракетних комплексів стрілецького батальйону. Серце Захисника не витримало величезних випробувань та навантажень. 1 жовтня Сергій помер у лікарні у місті Запоріжжя.
Сергій Мельник
Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ізмайлівка Покровського району Донецької області 19 жовтня загинув 55-річний мешканець села Гнатків Томашпільської громади Сергій Мельник. Він служив номером обслуги першого механізованого відділення другого механізованого взводу третьої механізованої роти механізованого батальйону.
Сергій Трусов
Сергій Трусов народився і виріс у Тростянці, навчався у Смородинській школі, потім здобув професію у Тростянецькому ПТУ-25. Пов’язав свою долю зі справою охорони природи – працював у лісовому господарстві. Створив сім’ю, виховував сина Ростислава та донечку Ярославу.
Сергій Васильович був призваний на військову службу в липні 2023 року. Служив стрільцем-снайпером другого відділення 2-го десантно-штурмового взводу. Довгий час вважався зниклим безвісти. Рідні жили надією… Але, на превеликий жаль, стало відомо, що 14 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку він загинув.
Тарас Ваколюк
В селі Черемошне Погребищенської громади в останню путь провели Тараса Ваколюка, 1989 року народження. Воїн у 2015-2016 роках брав участь у АТО. Був призваний до лав ЗСУ 18 жовтня 2022 р. Служив водієм відділення забезпечення 2 мінометного взводу 3 мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини.
Юрій Загороднюк
Загороднюк Юрій – головний сержант ЗСУ, стрілець-номер обслуги десантно-штурмового взводу. Загинув військовослужбовець 19 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Леонідово, Курської області РФ.
Юрій Остроус
Юрій Остроус добровільно долучився до Збройних Сил України на початку повномасштабного російського вторгнення. Боронив рідну землю у лавах 120-ї окремої бригади територіальної оборони. Свій останній бій воїн прийняв 15 жовтня поблизу міста Гірник Покровського району Донецької області.
Юрій Саєвський
Воїн Юрій Саєвський загинув на війні 19 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України в бойових діях у Донецької області.
Ярослав Мазур
22 жовтня внаслідок отруєння чадним газом загинув військовий з Вінниччини Ярослав Мазур. Призваний на службу у листопаді 2023 року, він служив електриком в інженерному батальйоні. Про це повідомляє Тульчинська районна державна адміністрація. Військовому було 47 років.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp
