3 липня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув 26-річний Вадим Гордюк із Вінниччини. Він служив у Державній прикордонній службі України та виконував бойові завдання у складі групи ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Історію Вадима Суспільному розповіла його дружина Аня Городюк.
Вадим народився 28 жовтня 1999 року в селі Скала Вінницької області. Він був найстаршим із восьми дітей у родині.
Після школи здобув професію електрогазозварювальника та працював за фахом. Згодом познайомився з Анею. У 2023 році вони одружилися, а того ж року в подружжя народилася донька Злата.
«Для Вадима родина була важливою частиною життя. Особливо він любив проводити час із донькою, яка стала його сенсом життя», — сказала жінка.
28 листопада 2024 року Вадима мобілізували до лав Державної прикордонної служби України. Бойову підготовку він проходив в Оршанці Черкаської області, у військовій частині 9938.
Після навчання Вадим служив у Лимані, а згодом його направили до Костянтинівки Донецької області. Там він виконував бойові завдання на посаді техніка (оператора) групи ударних безпілотних авіаційних комплексів.
За час служби Вадим отримав відзнаку Головного відділу безпілотних авіаційних систем «Фенікс» та відзнаку Сил безпілотних систем. Також мав статус ветерана війни.
3 липня Вадим загинув під час виконання бойового завдання у населеному пункті Кіндратівка Краматорського району Донецької області.
Йому було 26 років. У Вадима залишилися дружина, донька, батьки, брати та сестри.
Нині родина просить підтримати петицію про присвоєння Вадиму Гордюку звання Героя України посмертно. Петицію створили після його загибелі. Станом на 15 серпня до завершення збору підписів залишалося 75 днів
