За тиждень, з 1 по 8 червня, стало відомо про загибель 19 захисників з Вінниччини. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким захисників, які полягли за Україну. Вічна пам'ять героям!
Андрій Бахновський
22-річний захисник Андрій Бахновський загинув 25 травня 2024 року виконуючи бойове завдання біля населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області.
Народився воїн 12 грудня 2002 року в м.Хмільнику. З 2009 року по 2018 р. навчався у Хмільницькій школі Nº2. Після закінчення 9-го класу продовжив навчання у Хмільницькому аграрному центрі професійно-технічної освіти. Здобув професію лісника, тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, водія автотранспортних засобів. Після навчання деякий час Андрій працював у Києві.
Під час повномасштабного вторгнення в Україну у березні 2023 року Андрій Валерійович підписав контракт зі Збройними силами України, пройшовши відповідну навчальну підготовку пішов добровольцем захищати Батьківщину. Під час служби був на посаді: водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерної роти В/Ч A7039.
Сергій Савчук
Савчук Сергій Борисович, 07.03.1976 р.н., був жителем міста Гайсин. У перші дні повномасштабного вторгнення добровольцем був мобілізований до українського війська.
Був старшим солдатом, старшим стрільцем-оператором стрілецького відділення взводу стрілецької роти 168-го батальйону 120 бригади територіальної оборони, військової частини А7334.
Загинув 27 травня 2024 р. при виконанні бойового завдання неподалік н.п. Калинове, Покровського району, Донецької області внаслідок стрілецького бою. Поховали воїна на кладовищі м. Гайсин з військовими почестями.
Андрій Челохсаєв
У боях за Україну 29 травня загинув Челохсаєв Андрій Юрійович, 02.05.1983 року народження, мешканець Могилів-Подільської громади.
Максим Колесник
На Донеччині в районі н.п. Спірне, Бахмутського району, 31 травня загинув Колесник Максим Юрійович – мешканець Бершадської громади. Захиснику був 21 рік.
Вʼячеслав Залевський
На Лиманському напрямку загинув Залевський Вʼячеслав Валерійович – мешканець Козятинської громади. Він був волонтером Центру історії Вінниці та Музею Вінниці. Був активним членом клубу військово-історичної реконструкції "Лев і Архангел" Вінницького історичного товариства.
На початку 2024 року добровільно приєднався до лав однієї з бригад спеціального призначення "Азов" Національної гвардії України, служив у роті вогневої підтримки у складі мінометного розрахунку.
Віктор Самсонюк
На Харківщині під час артилерійського обстрілу отримав важке поранення, несумісне із життям, калинівчанин Віктор Самсонюк.
Народився Віктор Самсонюк 21 червня 1983 року у Калинівці. Навчався у загальноосвітній школі №3 м.Калинівка, потім у ПТУ №21. З початку повномасштабної війни Віктор Самсонюк мобілізований до війська. У загиблого залишилися мати, син, брат.
Леонід Коваль
Леонід Коваль із першого дня повномасштабного вторгнення прийшов на призовний пункт. У званні молодшого сержанта став у лави 120-й бригаді територіальної оборони Збройних Сил України. Із позивним "Вакула" боронив Батьківщину на Донеччині, зокрема в Покровську, Кураховому. Виконував військові завдання на Запоріжжі та Київщині.
Загинув воїн 27 травня поблизу села Макарівка Волноваського району. Йому навічно залишилося 53 роки.
Народився Леонід Коваль 27 грудня 1970 року у селі Борівка Могилів-Подільського району, після чого невдовзі його родина переїхала до Вінниці. Тут навчався у 33-й загальноосвітній школі, а потім у СПТУ-2, де здобув кваліфікацію "Верстатник широкого профілю IV розряду". Відслужив строкову службу в армії. Свого часу працював на Вінницькому заводі тракторних агрегатів, Авторемонтному підприємстві управління охорони здоров’я, Науково-виробничому об’єднанні "Форт".
Василь Соловйов
03 червня 2024 року в Гайсині попрощалися із загиблим Героєм Василем Соловйовим- Куценко.
Василь В’ячеславович народився 15.03.1983 року в багатодітній родині. Навчався в школі №7. Був завзятим до роботи та мав золоті руки. До повномасштабної агресії росіян працював і проживав у Києві. З початком повномасштабної війни добровольцем став до лав українського війська.
Службу проходив на посаді старшого солдата, навідника-оператора 1 роти 1 механізованого батальйону 65 ОМБр. У бою отримав важке поранення. Лікарі боролися за його відновлення, однак 29 травня 2024 року його серце зупинилося у лікарні на 42-му році життя. У воїна залишилися брат та сестра.
Василь Яричевський
Призваний на військову службу 7 вересня 2023 року 2-им відділом Могилів-Подільського РТЦК та СП солдат Василь Яричевський служив механіком-водієм розвідувального відділення розвідувального механізованого батальйону. 26 травня 2024 року під час виконання службових обов’язків загинув внаслідок влучання ворожого FPV дрона в транспортний засіб біля населеного пункту Євгенівка Покровського району Донецької області.
Вадим Парахонич
10 травня 2024 року, в районі села Новомихайлівка, Донецької області, загинув житель міста Бершадь, молодший сержант — Парахонич Вадим Валерійович, 1985 р.н.
Валерій Ляшенко
Сержант Ляшенко Валерій Васильович, 1971 р.н., був жителем села Флорине. Під час бою з він отримав травми несумісні з життям, помер 31 травня 2024 року у військово-медичному клінічному центрі м. Харків.
Володимир Червінський
1 червня 2024 року загинув Червінський Володимир Петрович 27.02.1990 року народження.
Валерій Шмиголь
Валерій Шмиголь став у стрій у перші дні великої війни. У 79-й окремій десантно-штурмовій Таврійській бригаді був спочатку мінометником, а після навчання у званні головного сержанта очолив взвод. Боронив Батьківщину на донецькому напрямку. Трагічна звістка про його загибель надійшла 30 травня з-під села Новомихайлівка Покровського району. Життя воїна обірвалося у 45 років…
Незадовго до цього за проявлену особисту відвагу у боях Валерій отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ "Хрест хоробрих".
Народився Валерій Шмиголь у Вінниці 27 вересня 1978 року. Закінчив 6-ту загальноосвітню школу, а потім тоді ще Вінницьке професійно-технічне училище №4. У цивільному житті працював майстром із ремонту квартир. Плекав донечку, піклувався про маму та трьох своїх племінників.
Анатолій Оковитий
Анатолій Оковитий воював в АТО у 2015 році, а коли розпочалось повномасштабне російське вторгнення, пішов знову захищати Батьківщину. Його першою військовою родиною в цей час стала 61-ша окрема механізована Степова бригада, а згодом долучився до окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
Разом із побратимами тримав оборону на Донеччині. Загинув 30 травня під час виконання військового завдання поблизу села Первомайське Покровського району. Серце воїна припинило битися у 50 років.
Народився Анатолій Оковитий 22 жовтня 1973 року у селі Павлівка (тепер Дніпропетровської області). Невдовзі родина переїхала до Вінниці, де він пішов у 3-тю загальноосвітню середню школу. Після закінчення навчання здобув професійно-технічний фах. Певний час працював електромонтером на підприємстві "Трамвайно-тролейбусне управління", а потому – майстром на "Укрзалізниці". Спільно з дружиною виховував двох донечок.
Юрій Янович
Юрій Янович став на захист України на початку повномасштабного вторгнення. Добровільно долучився до територіальної оборони області, укріплюючи її рубежі. Невдовзі уклав контракт на службу у 120-й окремій бригаді ТрО, а згодом вступив у лави спеціального підрозділу ГУР МО "Артан". У військовій біографії воїна із на псевдо "Кет" були зокрема бої під Ізюмом, на острові Зміїний, вилазки вглиб ворожої території. Загинув Юрій 25 вересня 2023 року поблизу Курська. Йому було 37 років. З війни на нього чекали двоє донечок, батьки, сестра.
Юрій Янович народився 27 липня 1986 року у Вінниці. Після закінчення 22-ї загальноосвітньої середньої школи вступив до Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського, де здобув освіту на факультеті фізичного виховання та спорту. Свою тренерську діяльність поєднував із роботою на фабриці "Рошен" – працював старшим оператором виробничої лінії.
Володимир Юхименко
Володимир Юхименко був досвідченим воїном, адже захищав незалежність та територіальну цілісність України в лавах Повітряних Сил України ще з 2015 року під час АТО, ООС. Напередодні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Володимир Юхименко був командирований на Запорізький напрямок, де з початку військових дій РФ тримав оборону.
Головний сержант, начальник відділення охорони взводу роти охорони давав відсіч ворогу та 4 квітня 2022 року в населеному пункі Токмачка Пологівського району на Запоріжжі потрапив у полон.
31 травня 2024 року рідні військового отримали повідомлення про смерть Володимира Юхименка в полоні. Помер захисник 01 вересня 2023 року від пневмонії.
Вадим Шевчук
01 червня 2024 року на Бахмутському напрямку загинув житель села Дубовець – Шевчук Вадим Олексійович 1995 р.н.
Андрій Кобець
У боях за Україну загинув Кобець Андрій Олександрович – мешканець Турбівської громади.
Данило Похилько
Поблизу села Соловйове Покровського району Донецької області 4 червня загинув 18-річний оборонець Данило Похилько, із села Іллінецьке Вінницької області.
Данило народився 23 грудня 2005 року, опановував професію слюсара-ремонтника. Цьогоріч хлопець мав би святкувати випуск та отримати диплом, але вирішив стати на захист України, тому підписав контракт про службу в лавах ЗСУ.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
