"Чуємо, що летить – лягли": історія вінницького захисника

"Чуємо, що летить – лягли": історія вінницького захисника

"Чуємо, що летить – лягли": історія вінницького захисника
. Захисник Віталій на псевдо "Майстер"/скріншот із відео

Захисник із Вінниці Віталій на псевдо "Майстер", який наразі лікується, розповів про різницю між українськими та російськими військовими. А також про побратимів на псевдо "Хан" та "Лев", які вивели з оточення 13 людей. Розповідь захисника опублікував голова Вінницької ОВА Сергій Борзов.

24 лютого Віталій завіз сім’ю в село, а 25-го вже був у військкоматі. "Майстер" воював із земляками на псевдо "Хан" та "Лев". За три дні захисники поміняли чотири позиції.

"Три дні ми були на позиціях. Не можу уявити ту кількість мін, яка на нас летіла з інтервалом 10-15 хвилин по 5-10 прильотів три доби цілодобово, — розповідає Віталій. — Ми вийшли вночі на позицію, лягли і три доби хтось стоїть у повний зріст і дивиться в тепловізор, незважаючи на те, що осколки. Нас було троє, ми були як мобільна група".

На наступний день захисники були під розбитим мостом. За словами Віталія, це перша позиція до села, де були росіяни.

"Вони по мосту били САУ. Ми всі під мостом, чоловік 15. А враження, що я пекар, прийшов на роботу. Там бахкає весь день і пів-ночі. "Трьохсоті" були, коли снаряд попадав між плитами, вибухав і вибухова хвиля несла нас в бетон, шматки асфальту, арматури. На другий день з під мосту "пішли" перші "трьохсоті". Щоб винести поранених, повинні були в повний зріст йти попід посадку. Чуємо, що летить – лягли. По 10 – 15 метрів просувались вперед", – згадує Віталій.

На третю добу українські захисники повернулися в лісосмугу.

"В них авіація о 4-й ранку і о 4-й вечора обстрілювала. Летіли касетні і фосфорні снаряди. Але видно Бог нас береже, бо авіація найбільш смертоносна ворожа зброя. Пам’ятаю метр перед нами бахкало і метр за нами", – розповідає Віталій.

"Майстер" знайшов гранатомет, який залишили хлопці з іншої бригади, яким влучив у російський танк.

"До російських військових було метрів 10. Я хлопцям роздав патрони, вони потихеньку заряджаються. "Боцман" лежить з кулеметом, а росіяни в сумках риються. Вони не пішли зачищати "зеленку". Їхні танкісти настільки злиденні, що побачивши піксельний рюкзак на 45 літрів, говорили: "ти подивися, що вони їдять". То поки вони рились, ми зарядились. Нагодували", – каже військовий.

За словами Віталія, були випадки, коли росіяни гатили по своїх мінометами. Тим часом українські хлопці, які раніше навіть не воювали, стоять один за одного стіною.

"Ми поранені, без офіцерів з "Левом" і "Ханом" – двома мобілізованими хлопчинами. Цих два герої з кулеметного взводу вели нас 8 кілометрів. Удвох відсікали піхоту, що наступала. Причому відсікали так жорстко, що там напевно лягла не одна рота", – розповідає "Майстер".

Наразі військовий на реабілітації. Його удома чекають дві доньки.

"Те, що ми не будемо жити як раніше, це точно. Будемо жити краще. Всі. Ми тепер всі інші…", – каже Віталій.

Читайте також

На початок