Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну двічі на тиждень їздить на Донеччину з допомогою волонтер Микола Михайлінюк із Хмільника. Якщо раніше, розповідає, сам ходив із простягнутою рукою та шукав, хто готовий допомогти, то сьогодні земляки самі його знаходять і просять передати все, що напекли, наготували та зібрали для захисників.
Чоловік щойно повернувся зі Сходу, а вже знову збирається в чергову поїздку.
“Поїхав додому привів себе в порядок. Ми приїхали сьогодні зі сторони Краматорська, Бахмут, Словʼянськ. Всіх хлопців обʼїхали 6 позицій”, — каже Микола Михайлінюк.
Волонтерити чоловік почав ще на Майдані. Спочатку, розповідає, возив те, що було вдома, потім допомагали друзі. А далі почав збирати гроші — у трилітрову банку, яка нині вже тріснута і заклеєна скотчем стоїть в історичному музеї Хмільника. З одного боку як експонат, з іншого — сюди і досі кидають гроші відвідувачі. Серед експонатів і привезені Миколою зі Сходу особисті речі оборонців.
Допомогу для захисників збирають по всій громаді. Згуртованість людей, каже волонтер, розчулює до сліз. Нині жодна громада не залишається осторонь.
“І маленька Олександрівка, і Велика Уладівка. Сьогодні одна жіночка приїхала. Бідна зі сльозами, боялась, що не встигне”, — каже Микола Михайлінюк.
У родини Москаленків дитячий будинок сімейного типу. Разом із сусідами вони зібрали та передали захисникам до двох десятків автівок із провізією. Брати та племінник Марії Москаленко нині боронять Батьківщину. Тому, каже жінка, сидіти склавши руки не може. Передають допомогу Миколою Михайлінюком.
За кілька днів чоловік збирається в чергову поїздку. В його телефоні багато історій про героїв-сучасників, про яких, каже, можна зняти не один блокбастер.
