Родина волонтерів Мудранинець в Ужгороді та закордоном організовує благодійні ярмарки, концерти та збори, щоб придбати дрони для українських військових.
На ярмарок для збору грошей на ЗСУ в Берліні наймолодші члени родини Мудраниненць — Даріна та Нікіта, печуть пиріжки. Вони з батьками 10 років проживають у Німеччині та допомагають наближати Перемогу.
"Волонтерство для мене розпочалося у 2014 році, коли я сама мала двох маленьких діток і почала збирати вживані речі, щоб передати ці речі, а також дитяче харчування в дитячі будинки і сім’ям, які були змушені покинути свої домівки в Луганській та Донецькій областях. Так я познайомилася з людьми, які стали основою "Руху підтримки закарпатських військових". Це все бачили, звичайно, наші діти. Вони так само не були осторонь. Пізніше вони долучалися, малювали разом плакати. Ми ходили разом на всі можливі демонстрації до Бранденбурзьких воріт з проханням виділити необхідну зброю та всю амунцію, щоб дати відсіч російським окупантам", — розповіла Аріна Мудранинець.
Мотивує до волонтерства Аріну її мама Марія Мудранинець. Вона — волонтерка громадської організації "Рух підтримки закарпатських військових" з 2014 року.
"Коли вся країна здригнулася від того, що відбувається - волонтерство стало нашим життям, що в моїх дітей з-за кордону, що в мене. Вони з перших днів війни купили величезний пікап з чоловіком та друзями. Потім почали долучатися до збору коштів на дрони, на автомобілі. Вона долучає друзів та колег, навіть тих, з якими колись вчилася, їй також допомагають. Мої онуки також долучаються, принаймі, ручками своїми маленькими до збору коштів, принаймні, пиріжки. Коли вони до мене приїжджають та бачать, що бабуся йде волонтерити та збирати кошти зі скринею "Рух підтримки закарпатських військових" вони також долучалися і так виразно, переконливо просили – "Будь ласка, долучайтеся до збору коштів на допомогу ЗСУ", — каже Марія Мудранинець.
"Мені, здається, що це трішки заразно. Нас з сестрою заразила наша мама. Далекі проєкти були взимку, коли ми збирали кошти на устілки хімічні. Також ми з моїм колективом "Berliner Virtuosen" поїхали в Норвегію, де ми дали низку концертів. Ми всюди намагалися наголошувати і доносити, що донаторство — це дуже важливо і просили поділитися коштами на хімічні устілки для наших військових", — додає Аріна Мудранинець.
Волонтерка Марія та донька Аріна Мудранинець розповідають про свою мрію після Перемоги: "Так сталося, що наші близькі не на фронті, вони за кордоном. А наближати перемогу нам всім потрібно. Онуки приїдуть лише тоді, на ціле літо до бабусі, коли буде мир! Я мрію, як бабуся, щоб не лише мої онуки приїхали до мене, а щоб всі діти й онуки повернулися в Україну, щоб в нас був мир. Сподіваємося, що все це буде не дарма, що всі жертви і втрати, так само будуть недарма".
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads
