Шестеро працівниць з Костянтинівської пекарні, що на Донеччині, переїхали в Ужгород з початку повномасштабного вторгнення. Про це Суспільному розповіла технологиня Світлана Горохова. Тут жінки працюють в пекарні-кав’ярні при хабі благодійного фонду "Карітас" Мукачівської греко-католицької єпархії.
Технологиня Світлана Горохова розповіла, приїхала в Ужгород у квітні 2022 року. Спочатку з сином волонтерила в "Карітасі". Вони ж і запропонували роботу в пекарні. "Їхали ми на Закарпаття, тому що в мене брат служить у 128-й бригаді. Ми не бачилися два роки. Так як його поранили у Запоріжжі, я знала, що буде реабілітація, хотілося бути з ним поруч. Нам дали роботу та житло. Я забрала дівчат. Усі, хто тут працюють, усі переселенці. Нас шестеро. Є бармени, кондитер, пекарь і я. Нам тяжко, тому що ще треба знайти ту продукцію, яку їдять на Закарпатті. Ми стараємося і хочемо, щоб до нас приходили за хлібчиком, за булочками, за кіфликами", — каже жінка.
Кондитеркою у цій пекарні працює переселенка з Донеччини Рахіль Погодіна. "Я хотіла працювати, шукала роботу, щоб хоч якось відволіктися. Мені зателефонувала Світлана Олександрівна і запропонувала роботу. Сказала: "Приїжджай. Будемо працювати разом". Я погодилася і приїхала. Спочатку я приїхала сама, без родичів, облаштувалася тут. Потім приїхала мая родина. Я взагалі з Грузії, і моя сім’я з Грузії. Переїхала я в Україну у 6 років, тому що там почалася війна. В Україні почалася війна, тепер ми тут, — розповіла переселенка.
Рахіль Погодіна розповіла: вона з рідними повинна була евакуюватися із залізничного вокзалу міста Краматорськ 8 квітня 2022 року. Саме в той день, коли російські окупанти обстріляли цю залізничну станцію. "Нам з сестрою дуже пощастило, ми за 5 хвилин відійшли до магазину. Мама з рідним братом залишилися у наметі. Двоюрідному брату було 13 років, йому уламком від ракети вибило око. Ми підбігли, почали з сестрою піднімати намет. Я одразу побачила брата без ока, там було багато крові. А там же була мама та маленький брат. Ми думали: все. Вже не було надії, тому що ніхто не рухався, ніхто не намагався підняти намет. Потім з’явилися рухи, хтось намагався підняти намет. Я до останнього сподівалася, що це моя мама. І це виявилася моя мама та брат", — ділиться жінка.
За словами Рахіль Погодіної, ця пекарня працює пів року. Усі вироби можна купити у магазині-кав’ярні при пекарні хабу "Карітас".
Читайте також:
- ЄС запровадив санкції проти Білорусі, США нададуть 10 млрд доларів допомоги Україні. 370 день війни
- “Хочемо показати їм свою вдячність та любов". В Ужгороді волонтери готують млинці для поранених військових
- Інтеграція українського бізнесу до єдиного ринку: Єврокомісія оголосила конкурси на 7,5 млн євро
- Міноборони змінило договори з організації харчування військових
- Вони вже сидять майже на нулях: Буданов про кількість ракет у РФ
