12 жовтня Верховна Рада ухвалила закон, який закріплює право дітей із корінних народів та нацменшин здобувати освіту рідною мовою поряд із державною. Ухвалення цього документа було умовою Угорщини для погодження двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС.
Як нові норми оцінюють у навчальних закладах Берегівського району та які запобіжники для захисту української мови залишили в законі — у матеріалі Суспільного.
У Берегівській громаді, до якої входять 14 населених пунктів разом із районним центром, є 21 навчальний заклад. У чотирьох викладають державною мовою, три школи — двомовні, а в решті є класи з угорською мовою навчання. Начальниця управління освіти та культури Берегівської міської ради Едіта Баб'як розповідає, що з майже 4200 учнів громади 60% обирають угорськомовні школи.
«Ми дуже раді, що досягнуто прогресу і новий закон забезпечує та гарантує використання рідної мови. Мабуть, найпозитивнішим для випускників є те, що вони можуть розраховувати на випускні іспити або незалежне тестування, завдання на яких продовжуватимуть перекладати угорською мовою. Для мене позитивом є те, що це зміцнює нас, бо школи з угорською мовою мають майбутнє», — розповіла Едіта Баб'як.
Берегівський ліцей імені Лайоша Кошута, заснований у 1902 році, є одним із найстаріших закладів міста. За словами директорки Емеше Желтвей-Веждел, зараз у ньому навчаються понад пів тисячі школярів, 90% з яких — із повністю угорськомовних родин. Водночас у закладі здобувають освіту й діти українців, зокрема семеро учнів із сімей вимушених переселенців.
«Для мене важливо, що в цій школі ми можемо навчатися угорською мовою, тому що мій тато теж тут навчався. Нам набагато легше складати іспити з мов», — зазначила учениця ліцею Ванесса Катков.
Директорка ліцею Емеше Желтвей-Веждел додала, що закріплення норм у законі дає закладу юридичну визначеність:
«Ми довго чекали, щоб це було задокументовано. Це дає нам повну можливість використовувати угорську мову в повсякденному житті: на батьківських зборах, на спортивних заходах, на святкуваннях — де завгодно. Більше того, це дозволяє нам вести документацію двома мовами».
Лише за шість кілометрів від Берегова розташований двомовний ліцей села Яноші, де є класи з українською та угорською мовами викладання. Із 248 учнів більшість обрала угорськомовні класи, хоча в україномовних також вчаться діти з угорських родин, розповіла в.о. директорки закладу Єва Іжак.
«Я можу розмовляти українською, але мені важко правильно її записувати, а думки я краще висловлюю угорською. Тому добре, якщо я можу скласти мультитест угорською мовою», — каже учениця ліцею Жофія Газдаг.
В.о. директорки Яношівського ліцею Єва Іжак зазначила, що заклад відповідає критеріям для отримання статусу школи національної меншини. За її словами, закон дозволяє претендувати на такий статус, якщо понад 50% учнів навчаються мовою нацменшини, і кількість дітей у ліцеї дає змогу на це розраховувати.
Народний депутат України, історик і член парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики від фракції «Європейська солідарність» Володимир В'ятрович вважає вирішальною норму про статус школи національної меншини, який можуть отримати заклади, де понад 50% учнів навчаються відповідною мовою. В ефірі Радіо Культура він розповів про історію ухвалення закону.
«Найбільшим ризиком було те, що оцей статус "школа національної меншини" могли надавати закладу, де навчається лише кілька дітей із нацспільнот. Нам вдалося відстояти норму, що такий статус надається тільки тій школі, де понад 50% учнів є представниками національної меншини. Окрім цього, норму про звільнення від іспиту на сертифікат про володіння українською мовою обмежили виключно керівниками приватних навчальних закладів із мовами нацменшин», — повідомив Володимир В'ятрович.
За його словами, ще однією важливою відстояною нормою стало ведення шкільної документації двома мовами — українською та мовою відповідної нацменшини, чого не передбачав початковий варіант законопроєкту.
Народний депутат додав, що не вбачає шкоди від ухвалення цього документа, хоча й вважає, що освітні права національних спільнот були повною мірою забезпечені ще базовим законом 2023 року. Водночас він вважає ухвалення закону припустимим і необхідним кроком, оскільки це була обов'язкова вимога для відкриття нових переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС.
Що відомо про цей законопроєкт
Законопроєкт про освіту національних меншин, який вимагає Угорщина від України прийняти задля розблокування переговорних кластерів про вступ України до ЄС внесли до Верховної Ради 1 жовтня.
Зокрема, закон передбачає: отримання статусу закладу освіти національної меншини школами, де понад 50% учнів навчаються мовою нацменшини. А також використання їх мов поряд з українською під час навчання і спілкування, та впорядкування деяких документів освітнього процесу.
Премʼєр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав внесення цього законопроєкту до ВР.
«Ми вітаємо те, що вчора до українського парламенту було подано законопроєкт, який підсилює освітні права угорської національної меншини. Цей закон зміцнює юридичні гарантії освіти рідною угорською мовою та мережі закладів освіти», — заявив Мадяр.
Голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив в ефірі «Суспільне Студія», що законопроєкт закріплює компромісні критерії функціонування навчальних закладів для національних спільнот.
«Стоїть запобіжник, що цей статус автоматично не втрачається, якщо статистично на пару дітей стане менше, ніж 50%. З цим всі погодились, і, виявляється, з нашими партнерами можна передомовлятися, причому для українців нічого взагалі не міняється», — розповів він.
Проєкт закону окремо врегульовує використання мови національних спільнот у позаурочний час. Зокрема, документ передбачає можливість для дітей спілкуватися мовою своєї нацменшини між собою або з вчителем під час перерв. Нардеп додав, що виконання цієї попередньої домовленості розв'язує спірні питання та дає змогу Угорщині зняти вето.
Вето Угорщини на відкриття кластерів для України
Ще 3 червня 2026 року прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр казав, що Будапешт і Київ домовились про розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав угорської меншини, яка живе на території України.
15 червня всі 27 держав-членів Євросоюзу погодили відкриття першого кластера переговорів про вступ України та Молдови.
Вже 17 червня робоча група Ради ЄС з питань розширення європейського блоку (COELA) розпочала розгляд результатів скринінгу всіх п'яти невідкритих кластерів для Києва та Кишинева, чим дала старт офіційній підготовці до їх відкриття.
1 вересня на засіданні робочої групи з питань розширення угорські представники зазначили, що можуть розблокувати кластери для Києва, якщо українська влада просунеться у впровадженні закону про захист нацменшин. Однак вони не уточнювали деталей.
Після цього президент Володимир Зеленський висловлював сподівання, що Україні вдасться подолати претензії Угорщини щодо нацменшин і протягом вересня-жовтня відкрити ще два переговорні кластери з ЄС, а решту — до кінця 2026-го.
Рада Євросоюзу 13 жовтня офіційно повідомила про початок переговорів з Україною в рамках 2 та 3 кластерів.
20 жовтня Угорщина заблокувала відкриття останніх двох кластерів про переговори про вступ України та Молдови до Євросоюзу під час засідання робочої групи з питань розширення.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp
