Петиція з вимогою зберегти природу та культурну спадщину Карпат станом на 26 березня 8:50 зібрала 25 264 голоси з необхідних 25 тисяч. Автор звернення — ветеран та біолог Андрій Тупіков. Чому потрібно законодавчо закріпити недоторканність полонин та яка альтернатива існує для бізнесу — читайте далі.
"Мета петиції — привернути увагу до проблеми Карпат, особливо зараз, коли на території України триває війна. Треба зосереджувати свої зусилля насамперед на стійкості держави, а не на розбудові бізнесу для відпочинку", — розповів Суспільному Андрій Тупіков.
У петиції, яку опублікували 20 березня, Андрій Тупіков закликає подати до Верховної Ради законопроєкт про сталий розвиток Карпатського регіону із забороною суцільних вирубок лісів і масштабного будівництва на висотах понад 1000 метрів над рівнем моря. Також він просить створити нові та розширити існуючі об'єкти природно-заповідного фонду — зокрема кілька заказників і національних природних парків.
Окремо ветеран звертається до президента як голови РНБО з вимогою скликати засідання Ради нацбезпеки через екологічну загрозу в Карпатах.
Доцентка Ужгородського національного університету, кандидатка біологічних наук Оксана Станкевич-Волосянчук розповіла Суспільному, українські Карпати — це територія особливого природоохоронного інтересу для всієї Європи, адже саме тут проходять основні міграційні шляхи птахів з Півночі до Африки. Окрім того, будівництво змінить ландшафт.
"У нас для того, щоби підключити електростанцію, потрібно будувати абсолютно нові дороги, вирубувати гектари лісів, будувати лінії електропередач, знову вирубувати гектари лісів. Тобто це надзвичайно важкі проєкти, які завдають серйозного впливу на дику природу. Ну ризиків є дуже багато. Є ризики, які пов'язані із зсувами, і з повенями, ризики втрати біорізноманіття — це в першу чергу. Ну і ми відчуємо, що ми втратимо досить великі площі природних екосистем. Це ми відчуємо дуже швидко", — додала вона.
За словами екологині, розвивати енергетику можна без шкоди для природи. Є альтернативні місця визначені на основі відповідних екологічних і вітроенергетичних критеріїв. Такі об'єкти можуть будуватися з мінімальною шкодою на довкілля.
"От ми можемо бачити зараз проєкт на Волині. Тому що вони збудовані в агроландшафтах. Легкий під'їзд, швидко можна вирити котловани, підвести комунікації, встановити, запустити", — повідомила Оксана Станкевич-Волосянчук.
Юристка Ярослава Івашко доповнила, петиція є дієвим інструментом розголосу та офіційного реагування з боку держави: "Тобто відповідь має бути гарантована, однак орган влади не зобов'язаний приймати радикальні якісь рішення щодо заборони забудови чи якихось дій. Коли вже петиція набирає 25 000 голосів, така петиція була адресована президенту України. Тобто він зобов'язаний поставити на розгляд таке питання, а також надати вмотивовану відповідь громадянам".
"Захист таких територій, він можливий лише комплексно. По-перше, треба звертатись до комісії для проведення перевірок щодо впливу на довкілля. По-друге, звичайно, громадський контроль. Без нього нікуди, тому що завдяки громадському контролю такі питання будуть гостро порушуватися і під пильним контролем уже оцінюватися. Також потрібно звертатися до суду щодо подання заяв про забезпечення позову і таким чином можна зупиняти певне будівництво або вже порушення захисту довкілля", — додала вона.
"Якщо ми зараз імплементуємо всі ті норми природоохоронні, які від нас вимагаються в рамках євроінтеграції, то ми побачимо, що діяльність, яку наразі розгортають, у високогірній частині Карпат, її буде неможливо взагалі там провадити. Але все ж таки мета петиції — розробити законопроект, в першу чергу, який би комплексно міг захищати ці території і визначати чіткі умови використання цих територій", — розказав Андрій Тупіков.
Що відомо про забудову полонини Руни
У травні 2025-го близько двадцяти людей вийшли на пікет до Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Вони вимагали фіксації екозлочину на полонині Руна, де триває будівництво вітропарку без екологічного висновку оцінки впливу на довкілля, що є прямим порушенням закону "Про оцінку впливу на довкілля".
У червні компанія "Вітряні парки України", яка займається будівництвом вітряків на Закарпатті, подала до суду на журналістку-розслідувачку Олену Мудру. Компанія подала два позови про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди до Виноградівського райсуду (дві претензії по 50 тис. грн кожна). У компанії вважають: інформація про початок будівництва вітряків ВЕС до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля нічого не порушує.
Також у червні депутати Тур’є-Реметівської сільської ради проголосували про зміну конфігурацій земельних ділянок на полонині Руна. Рішення ухвалили пакетом на користь вітропарків, поки природозахисники проходили реєстрацію.
У серпні суд ухвалив рішення щодо будівництва вітряків на полонині Руна.
Першу вітрову електростанцію на Закарпатті встановили у серпні 2024-го — на території Нижньоворітської громади.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства погодило проєкт будівництва вітрової електростанції на полонині Руна. Під час перевірок на території Тур’є-Реметівської громади на Закарпатті порушень не виявили: будівництво здійснюється з дотриманням норм земельного та містобудівного законодавства.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok
