Перейти до основного змісту
"Є серйозний ризик, що після Руни почнуть забудову інших полонин": аналітик Петро Тєстов про будівництво вітряків

"Є серйозний ризик, що після Руни почнуть забудову інших полонин": аналітик Петро Тєстов про будівництво вітряків

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України погодило проєкт будівництва вітрової електростанції на полонині Руна в Закарпатській області. За результатами перевірок на території Тур’є-Реметівської громади порушень не виявили — роботи ведуться з дотриманням вимог земельного та містобудівного законодавства.

Детальніше про будівництво вітряків в ефірі "Суспільне. Студія" розповів аналітик громадської організації "Українська природоохоронна група" Петро Тєстов.

За словами аналітика, високогірні полонини є унікальними природними комплексами, яких в Україні небагато, і саме тому вони мають особливу цінність.

"Високогірні полонини — це рідкість для України. Кожна з них є унікальним природним комплексом із гірськими луками, лісами та пралісами. Саме тому Європейський Союз та Енергетичне співтовариство рекомендують будувати вітроелектростанції на територіях нижче тисячі метрів, де немає екологічних обмежень", — пояснює Тєстов.

За його словами, проєкт на полонині Руна погодили шляхом поділу на окремі елементи — фундамент, вітряки, дороги та лінії електропередач, що дозволило не розглядати його як єдиний комплекс.

"Фактично застосували метод “салямі-слайсингу”, коли проєкт розбивають на частини, щоб уникнути повноцінної оцінки впливу на довкілля. При цьому міністерство саме визнає застосування цього методу, але все одно видало позитивний висновок", — каже експерт.

Також, за словами Тєстова, дорога до полонини офіційно оформлена як лісогосподарська, хоча її будували саме для доступу до майбутньої вітроелектростанції. Водночас триває кримінальне провадження щодо вирубки пралісів на цій території.

Еколог наголошує, що погодження проєкту на Руні створює ризики для інших гірських масивів Закарпаття. За його словами, вже розпочаті процедури стратегічної екологічної оцінки та встановлені вимірювальні вежі на Полонині Гострій, Свидовці, Вододільному хребті та Полонині Красній.

"Є серйозний ризик, що після Руни за такою ж схемою почнуть забудову інших полонин. Тим більше, що під час війни екологічна інспекція фактично не може здійснювати повноцінний контроль через мораторій на перевірки", — зазначає Тєстов.

Він підкреслює, що вітроенергетика є необхідною для України, однак її розвиток має відбуватися на територіях, де це не шкодить довкіллю.

"Карпати — це не просто природа, це національна спадщина. Так само, як ми не продаємо музейні фонди заради швидких грошей, ми не маємо знищувати унікальні гірські екосистеми, коли є альтернативні місця для будівництва", — говорить експерт.

За словами Тєстова, громадські організації планують контролювати дотримання умов оцінки впливу на довкілля та ініціювати створення заказників на гірських масивах, що може унеможливити подальшу забудову полонин.

Що відомо про забудову полонини Руни

У травні 2025-го близько двадцяти людей вийшли на пікет до Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Вони вимагали фіксації екозлочину на полонині Руна, де триває будівництво вітропарку без екологічного висновку оцінки впливу на довкілля, що є прямим порушенням закону "Про оцінку впливу на довкілля".

У червні компанія "Вітряні парки України", яка займається будівництвом вітряків на Закарпатті, подала до суду на журналістку-розслідувачку Олену Мудру. Компанія подала два позови про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди до Виноградівського райсуду (дві претензії по 50 тис. грн кожна). У компанії вважають: інформація про початок будівництва вітряків ВЕС до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля нічого не порушує.

Також у червні депутати Тур’є-Реметівської сільської ради проголосували про зміну конфігурацій земельних ділянок на полонині Руна. Рішення ухвалили пакетом на користь вітропарків, поки природозахисники проходили реєстрацію.

У серпні суд ухвалив рішення щодо будівництва вітряків на полонині Руна.

Першу вітрову електростанцію на Закарпатті встановили у серпні 2024-го — на території Нижньоворітської громади.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства погодило проєкт будівництва вітрової електростанції на полонині Руна. Під час перевірок на території Тур’є-Реметівської громади на Закарпатті порушень не виявили: будівництво здійснюється з дотриманням норм земельного та містобудівного законодавства.

Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook | YouTube | Telegram | Viber | Instagram | Threads | WhatsApp | TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок