Вітровий парк із 30 вітряків планують збудувати на полонині Руна на Закарпатті. 22 січня 2025 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів призупинило розгляд документів щодо оцінки впливу цього будівництва на довкілля до остаточного рішення суду.
Справу в суді ініціювала міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" (ЕПЛ). Її мета — оскаржити рішення Тур’є-Реметівської сільської ради, що затверджує детальний план території для будівництва вітрової електростанції на полонині Руна. Чергове підготовче засідання Закарпатського окружного адміністративного суду відбулося 1 липня.
Як може вплинути на довкілля будівництво вітрових електростанцій на високогір'ї та де насправді найкраще облаштовувати вітропарки, Суспільному розповіла кандидатка біологічних наук, експертка з питань екології й охорони довкілля Оксана Станкевич-Волосянчук.
"Це можна порівняти з розорюванням степів"
Високогір'я займає менше ніж 1% території України. Це унікальні природні екосистеми. Ці об’єкти, внесені до Смарагдової мережіМережа територій особливого природного значення., визнані на міжнародному рівні, і їхнє різноманіття треба зберігати. Натомість там розміщують промислові майданчики — каже Оксана Станкевич-Волосянчук.
“Природну територію по суті урбанізують. І повністю перетворюють. Це можна порівняти з розорюванням степів. І фактично їхнім зникненням. Це основні екосистеми України, 40% території — це степи, але насправді природних степів залишилося 2–3%”.
Також руйнуються ґрунти й рослинний покрив. Коли будують дороги, знімають верхній шар ґрунту й насипають досить глибоку подушку щебеню:
"Готується досить розгалужена мережа доріг, яка має покрити практично всю полонину, тому що вітроустановки будуть розташовані по всій території полонини, не залишиться незайманого жодного клаптика. І це облаштування монтувальних майданчиків, які мають площу 0,7 до 1 гектара. Це фактично повністю вирівнювання рельєфу, спотворення рельєфу, зривання не тільки ґрунту і рослинного покриву, там зривання породи, буває вкопування висотою до 10 метрів".
За словами Оксани Станкевич-Волосянчук, зміна рельєфу може призвести до зсувів ґрунту, а під час великих дощів навіть селей. Українське високогір'я — це альпійська й субальпійська зона, тобто умови гірської тундри. Там дуже коротке літо, відповідно, доволі короткий вегетаційний період рослин.
"Після заливання бетоном поверхня стає водонепроникною. І це означає, що вода, яка раніше залишалася на полонині, буде вся спускатися в якісь водотоки. Функцію утримування води ці ділянки на полонині не виконуватимуть. Звичайно, це природна екосистема. І виходить, що функції, які вона виконувала у своєму первісному стані, ослаблюються", — говорить експертка.
Чи компенсує користь від зеленої енергії шкоду для довкілля
Будівництво вітрової електростанції супроводжують викиди вуглекислого газу. Чи компенсується шкода від роботи вітропарку, наразі невідомо.
"Зелена енергіяЕнергія, отримана з джерел, що поновлюються природним шляхом. не може бути названа зеленою, якщо вона знищує природу. Перша ознака зеленої енергії — це дружність до природи. Зараз ми можемо спиратися на Європейський зелений курс. Він визначає кліматичну нейтральність Європи до 2050 року. І фактично досягти цієї цілі можна через енергетичний перехід, тобто відмову від вугільної енергетики й перехід на відновлювані джерела. І тут, звісно, провідну роль гратимуть вітроенергетика, сонячна енергетика, біоенергетика. Але для досягнення цієї ж цілі поставлена ще одна — збільшення площ природних і природозаповідних територій, тому що тільки вони здатні забезпечити цю кліматичну нейтральність, адже саме вони є поглиначами вуглекислого газу", — розповідає Оксана Станкевич-Волосянчук.
І додає, що не бачить перевищення вигоди через знищення природних екосистем, оскільки ліси, полонини й болота — основні поглиначі вуглекислого газу. Тому йдеться не стільки про менші викиди, скільки про збільшення цих природних екосистем, які ці викиди поглинають. Тож, за словами експертки, розвивати так звану зелену енергетику й водночас знищувати екосистеми сенсу немає.
Де варто будувати вітрові електростанції
Вітрові електростанції мають передусім будувати на вже урбанізованих територіях, де розвинені транспортні й електромережі. Нині ж дороги будують через ліси, там, де їх ніколи не було. І ці дороги настільки широкі, що їх вже навіть видно з космосу, каже Оксана Станкевич-Волосянчук.
"Друге правило — не будувати на цінних природних екосистемах. От, наприклад, в Нижніх Воротах (Мукачівський район. — Прим. ред.) збудована вітроелектростанція, до якої немає таких питань. Тому що вона розташована вже в урбанізованому середовищі, над селами, поблизу міжнародної траси. Там не треба ломитися кудись в дикі ліси й високі гори. Вона на висоті 700 метрів. Там живуть люди, немає кліматичних умов гірської тундри. Рослини добре розвиваються, тож не треба думати, як відновлювати рослинний покрив на майданчиках, де працювала техніка: вони просто засіються типовими чотирма культурами й відновлюється рослинність, відновлюється трава".
А на високогір'ї це неможливо, каже Оксана Станкевич-Волосянчук, адже там зовсім інша рослинність. Тому найкраще будувати вітрові електростанції на рівнинах — це швидше й легше. Через гори також проходить міграційний коридор для птахів, у пралісах поряд живуть кажани. Тож є ризик їхнього потрапляння в лопаті вітряків.
На думку експертки, вітрові електростанції будують в горах через близькість до кордону:
"Закарпатську область вибрали тільки тому, що вона на кордоні з чотирма країнами Європейського Союзу, і все це для виробництва зеленого водню, який буде експортуватися в країни ЄС. На Закарпатті не так багато вітру і не так багато місць з достатнім вітром. Гарантовано він є на цих великих хребтах. Економічна вигода, очевидно, буде тільки для тих, хто є власником цих вітроелектростанцій і, відповідно, заводу з виробництва зеленого водню".
Держава, за словами Оксани Станкевич-Волосянчук, від цього тільки втратить. Адже будуть знищені найцінніші високогірні території, які, відповідно до міжнародних норм, вона зобов'язана зберегти.
Що відомо
Державна екологічна інспекція проведе позапланові перевірки робіт з облаштування вітропарку на полонині Руна.
У травні близько двадцяти людей вийшли на пікет до Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Вони вимагали фіксації екозлочину на полонині Руна, де триває будівництво вітропарку без екологічного висновку оцінки впливу на довкілля, що є прямим порушенням закону "Про оцінку впливу на довкілля".
У червні компанія "Вітряні парки України", яка займається будівництвом вітряків на Закарпатті, подала до суду на журналістку-розслідувачку Олену Мудру. Компанія подала два позови про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди до Виноградівського райсуду (дві претензії по 50 тис. грн кожна). У компанії вважають: інформація про початок будівництва вітряків ВЕС до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля нічого не порушує.
Також у червні депутати Тур’є-Реметівської сільської ради проголосували про зміну конфігурацій земельних ділянок на полонині Руна. Рішення ухвалили пакетом на користь вітропарків, поки природозахисники проходили реєстрацію.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok
