Майк Тайсон — етнічний ром. Він залишився сиротою ще з пелюшок, був безхатьком, пройшов війну й знайшов себе у спорті. У 2018 році він офіційно змінив своє справжнє ім’я Золтан на честь свого кумира — боксера Майка Тайсона.
Майк був серед "кіборгів", які обороняли Донецький аеропорт, а також брав участь у боях під Дебальцевим. Нині він працює двірником в обласному госпіталі ветеранів війни в Ужгороді, а особливе місце у його житті займає бокс.
У 2016 році Майк Тайсон був звільнений зі служби за станом здоров’я. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році знову мобілізувався, однак згодом був повторно звільнений з тих самих причин.
"Я пішов добровольцем. Був у Луганську та в Донецькому аеропорту. Також ми з побратимами були в Дебальцевому. Це були найважчі бої, в яких я брав участь. Я — перший ром і, мабуть, єдиний з усієї країни, хто ще 2014 року пішов воювати. Коли ми виїхали з Донецького аеропорту, йшли містом — люди стояли й вигукували: "Кіборги! Кіборги!". 2016 року мене звільнили за станом здоров’я. Коли розпочалася повномасштабна війна, я знову опинився на вулиці: розлучився з дружиною, нічим не міг допомогти синові, тож я знову пішов на фронт. І вдруге звільнився — знову за станом здоров’я", — розповів чоловік.
Після повернення почав займатися боксом. Раніше він уже приходив у спортивний зал, але тоді не продовжив тренування. Після повторного звернення до тренера його погодилися взяти на навчання.
"Мені було 18. Одного дня мене побили на вулиці. Я заплакав, хотів дати здачі, але злякався. Я боявся їх. Почав тренуватись, але тоді ще не сприйняв це тренування. Спочатку бокс мені не сподобався — мені це було непотрібно. З часом я згадав, де той зал, і повернувся до того ж тренера. Він побачив мене й каже: "Ні, ти в мене не будеш займатись боксом. Ти не хочеш вчитися, мені такі боксери не потрібні". А я його дуже просив, благав: "Будь ласка, дайте мені шанс!". Коли він почув, що я воював, зростав у дитячому будинку, що я без батьків, то сказав: "Я тебе візьму", — поділився Майк Тайсон.
Тренер Володимир Григоренко розповів, що побачив у Майку характер і витривалість, які часто бувають у людей, що пройшли війну.
"Він може отримувати удари й далі йти вперед. Він як звір — буде боротись до кінця. Думаю, це через війну. Ті, хто воювали, не здаються", — сказав тренер.
У 2018 році чоловік змінив ім’я та прізвище на честь боксера Майка Тайсона, якого вважає прикладом. Також він зробив собі татуювання, схоже на те, що має американський спортсмен.
"Мій кумир — це великий Майк Тайсон. Це людина, яка змінила моє життя. Від нього я перейняв характер у боксі — не боятися нікого. Коли я стою на рингу, то стаю іншою людиною, особливо коли одягаю капу та бинти. На ринг можна зайти простою людиною, а вийти — легендою. Війна мене змінила. Я почав цінувати життя. Коли прокидаюся — дякую Богові, що живий, здоровий. І все, що було в моєму житті — я цього не соромлюся. Моє життя залишиться великою історією", — поділився чоловік.
Наразі ветеран працює у господарській службі шпиталю для людей з інвалідністю. Як розповів директор Закарпатської обласної клінічної лікарні імені Андрія Новака Юрій Яцина, він запропонував йому цю роботу, коли дізнався про його історію участі у бойових діях.
"Це людина, яка воювала у найгарячіших точках. Коли він показав відео та фото з фронту — я був вражений. Честь йому", — каже керівник закладу.
До початку роботи в шпиталі чоловік також деякий час жив на вулиці після виходу з дитбудинку, попри те, що офіційно працював на підприємстві. Наразі він продовжує займатися спортом і вважає це одним із напрямів, які допомогли йому стабілізувати життя.
Авторка: Сімона Горняк
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp
