Цьогоріч у січні в Тернопільському центрі гідрометеорології реєстрували рекордно високу температуру повітря – 13,9 градуса Цельсія. У світі є тенденція до підвищення середньорічних температур повітря, каже кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри екології та охорони здоров’я Західноукраїнського національного університету Олександр Бондар. Еколог розповів Суспільному чи вплине це на майбутній врожай.
— Олександре, зважаючи на погодні умови, які ми спостерігаємо протягом року, чи можна говорити про глобальне потепління?
— Ситуація зі зміною клімату характерна загалом для нашої планети, тому Україна і, зокрема, Тернопільщина – не виняток. В нас зима стає теплішою і з’являться пізні весняні заморозки, що негативно впливає на сільськогосподарські культури. Тенденція йде до збільшення середньорічних температур на 1,1-1,3 градуса загалом на планеті.
— Що означає ця цифра?
— В математичному контексті ця цифра є невелика, але в контексті клімату таке підвищення середньорічної температури суттєве. Це спричиняє танення льодовиків, підвищення рівня океану та інші кліматичні зміни. Температура повітря зростає і кліматичні зони, звісно, будуть зміщуватися з півдня більш на північ.
— Як кліматичні зміни можуть вплинути на майбутній врожай? І чи може тут йтися про вирощування нових культур?
Підвищення температур може негативно вплинути на майбутній врожай, спричинити поширення шкідників та хвороб рослин.
— Урожайність може зменшитися на 10-15 відсотків. Ми можемо певні види рослин можемо адаптовувати до наших умов, наприклад, батат, але це більше стосується південних регіонів або ківі. Але, загалом, треба зробити акцент на посухостійкі культури, які будуть адаптовані до наших умов.
Читати ще
Чому на Тернопільщині дорожчає картопля— Як на забруднення повітря, на кліматичні зміни впливає війна?
— Військові дії також негативно впливають на наше довкілля тому, що відбувається вибух ракет, дронів, це забруднює повітря.
Також пожежі, вибухи нафто-газової промисловості. Тут можна згадати також і про Каховську ГЕС, яка була знищена росіянами. Велика кількість води потрапила в Чорне море, багато територій було затоплено і море трохи опріснилося, що негативно вплинуло на морські екосистеми. Катастрофа в Керченській протоці – це 10-20 років потрібно або навіть більше, щоб поступово відновити водні екосистеми.
— На картах Міністерства захисту довкілля бачимо рівень забруднення повітря. Який індекс якості повітря фіксували протягом останніх тижнів у Тернополі?
— Якщо ми говоримо про якість повітря, є сайт, де ми можемо моніторити якість атмосферного повітря. І також є громадське об’єднання, де ми можемо також дивитися індекс якості повітря. Щодо забруднення повітря у Тернополі 24 лютого, тут, на мою думку, причина в тому, що була низька швидкість вітру, задимленість і промисловість. Це і спричинило підвищений рівень забруднення повітря.
— І про пластик. Чи справді він найбільшим забруднювачем довкілля?
— Тут ми можемо говорити про пластик і про мікропластик. Це велика проблема для довкілля тому, що він потрапляє у воду і є багато наукових досліджень щодо цього питання. В Україні діє закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів", що стимулює великі супермаркети впроваджувати біорозкладні торбинки або паперові. В нас використовують біорозкладні пакети, які, звичайно, дорожчі, ніж звичайні. Загалом, за даними Міндовкілля, до 30 відсотків зменшилось використання пластикових пакетів середньої товщини. Якщо біорозкладний пакет розкладається за 10-15 років, то пластиковий, залежно від товщини, - понад 100 років. Хоча повністю відмовитися від пластику не вдасться.
— Як ми можемо зробити своє життя більш екологічно свідомим?
— Перше, це замінити одноразову пластикові пакети на багаторазові шопери з тканини, сортувати відходи. Ми щороку разом з членами Всеукраїнського молодіжного руху "Let’s do it Ukraine", який є частиною глобального руху "Let’s Do It World", що об'єднує понад 91 мільйон активістів у 211 країнах, долучаємося до Всесвітнього дня прибирання. Адже питання засмічення довкілля твердими побутовими відходами досі залишається невирішеним.
— Які є світові угоди, які мають на меті запобігти глобальному потеплінню та контролюють кліматичні зміни?
— Так, є Паризька кліматична угода. Також в Україні є План адаптації до змін клімату до 2030 року, Міндовкілля затвердило. Тут важлива адаптація. Навіть в умовах війни нам необхідно здійснювати комплекс заходів. Зміни клімату неминучі і ми маємо мати план дій, як адаптуватись до них. Це важливо, ми тут живемо і кожен є частиною цієї екосистеми.
