У Тернополі попрощалися із загиблим військовослужбовцем Олегом Друком на псевдо «Ведмідь». У перші дні повномасштабної війни Олег вернувся з-за кордону, щоб стати на захист України. Брав участь у боях на Київщині, Харківщині, під Бахмутом та в Серебрянському лісі. 29 вересня боєць загинув в автомобільній аварії, на Вінниччині, коли повертався з відрядження на фронт.
29-річного військовослужбовця Олега Друка на псевдо «Ведмідь» в останню дорогу провели його рідні, друзі та побратими.
Прапор та грамоту пошани і скорботи вручили матері загиблого бійця Лілії Друк.
«Мій синочок приїхав на війну з-за кордону. То був третій день війни. Я його дуже просила, щоб він не їхав, щоб він залишився. Але потім він мені сказав такі слова: "Мамо, а як я буду потім з тим жити". Я кажу: "Ну приїжджай синочок, я буду за тебе молитися". І він приїхав. Хтось сказав: "Чого ти йдеш за державу?". Він сказав: "Яо я йду не за державу, я йду за націю, я йду за свою сім'ю, за свою маму, за свого брата, за націю, а не за державу».
Попрощалися із загиблим бійцем також його друзі з Правого сектору.
Військовослужбовець з позовним «Борода» розповідає, з Олегом здружилися в Правому Секторі, разом проходили вишколи. Під час повномасштабної війни служили в одному підрозділі 67 окремої механізованої бригади.
«Він дуже щирий був, добрий, компанійський, більше духовний. Побратим від щирого серця».
Віддати останню шану загиблому побратиму прийшов військовослужбовець із позивним «Солома».
«Із другом Ведмедем ми з перших днів повномасштабного вторгнення разом. В одній групі, потім в одному підрозділі. Як боєць, він взагалі безвідмовний. Труднощі його ніколи не лякали. Будь-яке завдання він виконував. Це була, можна сказати, залізна людина. Він вже повертався із службового відрядження по добору бійців. Він вижив під час поранення на війні, ми разом з ним їздили під ударами КАБів, під артобстрілами, а так його забрало».
Бійця поховали на Пантеоні Героїв, Микулинецького кладовища. У захисника залишились мати, батько, брат та наречена.
