У Тернополі відбувся вечір пам’яті захисника, журналіста та пластуна Віктора Гурняка. В Українському домі "Перемога" представили його фотовиставку "Від Майдану до війни".
Про це Суспільному розповіла мама Марія Гурняк.
Вшанувати воїна, журналіста прийшли друзі із Пласту, побратими та рідні. Вечір пам’яті Віктора Гурняка розпочали із молитви.
Друг та ветеран російсько-української війни Андрій Жупник розповів, що від загибелі Віктора минуло вже 10 років. Чоловіки разом були на Майдані.
"Віктор робив різні задачі, особливо фотографа, який мав можливість підійти ближче та сфотографувати. Фото — це своєрідна розвідка, щоб зрозуміти скільки там підтягнулось беркуту. Тоді стояти на вулиці Грушевського було дуже важко, якщо рівняти ряд із щитами, то пам’ятаю, що ми ще сміялись і казали, що у нас на 250 людей було лише п’ять щитів".
На вечорі пам’яті представили фотовиставку "Від Майдану до війни" із 36 світлин, які зробив Віктор.
"Я дуже люблю ці світлини, деякі з них я обожнюю. В мене дома є цілий вінчестер з його фотографіями. Я дуже сильно його люблю і ціную все те, що він мені подарував. Мені не вистачає моментів разом із ним, але я продовжую його справу, як мінімум у Пласті", — говорить брат Остап Гурняк.
Пластун зі Львова Роман Дзедзик розповів, що із 14 років Віктор був у Пласті.
"Ми познайомились із Віктором у 2004 році у Франківську, це була пластова спартакіада. Нам обом було по 17 років. Ми обоє були воротарі у командах, які вийшли у фінал між куренями. Він забив мені вирішальне пенальті. Я сів і почав плакати, а він підійшов до мене, обняв і каже: "Старий, все в порядку, це лише гра, частина нашої великої гри".
"Ми сьогодні хочемо донести пам’ять про сина і про всіх героїв з 2014 року. Вони голі, босі, без нічого, без спорядження та зброї, просто з Майдану зібрались і пішли, хоч розуміли, що за спинами у них дружини, діти, батьки", — говорить мама Марія Гурняк.
Під час заходу організували ярмарку і збирали гроші на потреби військових із Пласту.
Що відомо про бійця, фотокореспондента
Віктор Гурняк — фотокореспондент та журналіст. Влітку 2014 року добровільно вступив до 24 батальйону територіальної оборони "Айдар". 19 жовтня 2014 року загинув під час мінометного обстрілу, коли вивозив на машині поранених з поля бою поблизу села Сміле Луганської області.