Сьогодні, 16 серпня, в Тернополі провели в останню дорогу захисника Романа Довгалюка — сина тернопільської волонтерки Христини Довгалюк. Він був головним сержантом і командиром гармати одного з підрозділів 44-ї окремої артбригади.
Про це Суспільному розповів офіцер об’єднаного місткого територіального центру комплектування Віктор Білас. За його словами, служив Роман Довгалюк на Волині, Житомирщині, Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. Загинув 12 серпня на Сумщині.
Прощалися із загиблим військовослужбовцем у Домі печалі. Після панахиди процесія з тілом захисника пішла до Микулинецького цвинтаря.
У цивільному житті Роман Довгалюк мав власний тату-салон, писав полотна олією, займався музикою і організовував фаєр-шоу. Також захоплювався мотоциклами, був президентом байкерського клубу. Про це розповіла його мати, волонтерка і почесна донорка України Христина Довгалюк.
"Тільки недавно Суспільне знімало сюжет про Ромчика, коли він був у відпустці. Я його переглядала вже, не знаю, кількасот разів після того, як дізналася, що Ромчик загинув. І там в нього були такі слова: "Ви знаєте, я зараз тут, а думками весь зі своїми хлопцями, зі своїм розрахунком", — сказала матір загиблого військовослужбовця.
За словами матері бійця, він дбав про своїх побратимів:
"Недавно там був приліт, хлопці не мали ні подряпини. Вони навіть не чхали і не кашляли. Він ними опікувався. Він їм казав: "Ви не йдіть туди. Я чую, там вже летить, ви мені вірте. Бігом ховайтеся". Мені вже хлопці це розказували".
Тітка загиблого Маріанна Яра розповіла, коли Роман воював, родиною збирали для нього волонтерську допомогу. Жінка приїхала на похорон племінника з Польщі.
"Дуже рідна людина. Його кузини громадяни Польщі, вони робили все, що могли: концерти, виставки. Збирали фонди, щоб вислати і підтримати Рому і його братів, його побратимів".
Попрощатися із захисником прийшла і Галина Івах. Вона вчителька ліцею у Мишковичах, де навчався Роман. За її словами, знала Романа з семирічного віку.
"Коли він обрав фах естетично-педагогічний я спочатку здивувалася. А потім зрозуміла, як ця дитина гарно пише, малює, слухаючи його думки. Це велика творча натура. Коли почалась війна, я почула від мами, що Ромчик служить і зовсім не була здивована. Не сумнівалася, що він піде на захист своєї Батьківщини. Але я завжди вірила, що він дочекається перемоги живим, здоровим і щасливим. На жаль, так не судилося", — розповіла Галина Івах.
Поховали Романа Довгалюка на Алеї Героїв.
