Під час ремонту церкви в селі Бишки Козівської громади на Тернопільщині знайшли "капсулу часу" — записку 1937 року. Завдяки їй вдалося дізнатися справжню дату будівництва храму. Також під час демонтажу престолу побачили мощі, які були залиті воском.
Про це розповів Суспільному Настоятель церкви Воскресіння Христового УГКЦ в селі Бишки Козівської громади Михайло Квасниця, який служить на парафії з 1994 року.
Священник каже, нещодавно вирішили зробити в храмі ремонт. Під час демонтажу престолу знайшли "капсулу часу".
"17 червня 2024 року знайшли капсулу із запискою про закладення першого каменю. Це початок будівництва нашого храму".
Записка була в скляній пляшці.
"Під каменем була спеціально вимурувана ніша з каменю, де ніщо не давило на цю капсулу. Це був вигляд теперішнього звичного нам графину, але дуже тоненьке скло і воно вже було тріснуте, чому — не знаємо. Запечатано сургучевою печаткою, щоб витягнути ці речі, графин треба було б розбити, але оскільки скло вже було тріснуте і відвалений уламок, то ми цю записку так витягнули. Вона була волога, ми розклали її на хідничок, вона так до сонця просохла і вдалося все відчитати. А банка просто розсипалася", — розповів священник.
Михайло Квасниця каже, завдяки капсулі дізнатися справжню дату будівництва церкви. Раніше вважали, що храм почали будувати в 1936 році, а в записці йдеться, що перший камінь для будівництва заклали та освятили 9 травня 1937.
"Церква посвячена на честь Воскресіння Христового, а в записці йдеться, що на честь Покрови Пресвятої Богородиці. І ми маємо два празники — празник Воскресіння Христового і празник Покрови Пресвятої Богородиці. Будували церкву отець Омелян Косович, він був будівничим. Архітектор — Євген Нагірний. Микола Косович був парохом. Тут є багато прізвищ. Солтис був Гринько Безкоровайний, голова комітету — Іван Федечко, людей із прізвищем Безкоровайний практично в Бишках вже нема, так само людей з прізвищем Голяш вже в Бишках нема, Гайдук ще є, Галушка — нема. Для історії села і певних родів із цього села дуже важливо, що є багато прізвищ, яких уже немає в селі, і, власне, звідси можна також почерпнути, які були предки, можливо якісь нащадки десь у селі ще є".
Михайло Квасниця каже, частина записів збереглася, однак те, що було написано іншим чорнилом і почерком, доведеться відновлювати. Під час ремонту розібрали й старий престол. Там була ще одна знахідка — мощі.
"Був вимуруваний старий престол, перший престол з цегли, зверху дерев’яна кришка. Всі речі були залиті, запечатані. Все це було накрите престолом. Не знаю, чому так сталося, в 90 роки відкрили церкву, вона 27 років була закрита. Відкрили церкву і зробили цей престол. Звичайно, роблячи ремонт, ми вирішили демонтувати той старий престол".
У старій кришці престолу було вирізано 5 ніш, де зберігалися ці мощі, розповів Михайло Квасниця. Зверху все було залите воском, накрите дерев’яною дошкою та цинковою бляхою.
"Тут є мощі святого Проба і є лист, який митрополит Андрей Шептицький написав і апробував, що це дійсно мощі Святого Проба. А довершив посвячення храму Іван Бучко. І тут пише: "26 червня 1938 року це посвячення відбулося". Трохи цей папір уже немає вигляду, потребує реставрації. Теперішній престол має місця, де мощі можна зберігати. В старому престолі листок був посередині, а на кутах були мощі залиті в спеціальних нішах і біля кожних мощей була іконка. Це іконки чотирьох євангелістів — Матвія, Луки, Івана і Марка".
Михайло Квасниця каже, якщо про євангелістів є багато інформації, то святий Проб був маловідомим.
"Святий Проб жив у IV столітті, був єпископом. Він малознаний, але все-таки я шукав і є його життєпис. Бо є святі, які на загал знані: Миколай, Димитрій, Іван Хреститель. Але Проб послужив Богові й церква визнала його святим. Мусимо розуміти, що скільки престолів — стільки й мощів. Всіх великих святих — Івана Богослова чи Івана Золотоустого — не вистачило б на всіх. Тому тих, хто визнаний святим, наша церковна влада розділяє та роздає по престолах для важливості служби Божої, щоб можна було служити".
Михайло Квасниця розповів, що знайдене зберігатимуть у церкві. Зараз шукають реставраторів, які б допомогли відновити записку та зберегти її для нащадків.
