Перейти до основного змісту
На Тернопільщині погасили марку "Олександр Бандера"

На Тернопільщині погасили марку "Олександр Бандера"

Погасили марку, "Олександр Бандера", Тернопільщина, 2024
Погасили марку "Олександр Бандера". Фото: Тернопільська обласна рада

На Тернопільщині погасили марку "Олександр Бандера". Вона присвячена молодшому братові провідника ОУН Степана Бандери. Ініціювали створення марок, конвертів і значків, присвячених родині Бардери, депутати облради Олег Сиротюк та Михайло Тимошик.

За його словами Олега Сиротюка, цю марку виготовили до 113-річчя від дня народження Олександра Бандери. На марці зображений портрет його та вписані роки життя.

"Акціонерне товариство "Укрпошта" за проєктом "Власна марка" випустила ексклюзивну продукцію – марку "Олександр Бандера" лімітованим тиражем 84 штук.

Спецпогашення марки відбулося у Бучацькому краєзнавчому музеї. Погасили її спеціальним календарним штемпелем відділення поштового зв’язку міста Бучач.

"Це сьома марка зі серії, присвячених родині Степана Бандери. Загалом, у рамках, оголошеного на Тернопільщині Року родини Степана Бандери планується випустити 12 марок. Світ уже побачили марки: "Степан Бандера", "Василь Бандера", "Володимира Бандера-Давидюк", "Богдан Бандера", "Мирослава Бандера", "Марта-Марія Бандера", — каже Олег Сиротюк.

Погасили марку, "Олександр Бандера", Тернопільщина, 2024
Погашення марки "Олександр Бандера". Фото: Тернопільська обласна рада

До марки "Олександр Бандера" випустили також художній конверт та значок "Рік родини Степана Бандери".

"На художньому конверті – колаж зі світлин з архіву Історико-меморіального музею Степана Банедри, що в Старому Угринові, а також лист, написаний Олександром Бандерою до батька з проханням про благословення на одруження. Зі зворотного боку конверта — погруддя Степану Бандері, встановлене в Бучачі в 2007, скульптор — невідомий, а також коротка біографія Олександра Бандери. В оформленні конверта використано екслібрис залуженого художника України Ярослава Стецька", — розповів Олег Сиротюк.

Що відомо про Олександра Бандеру

Олександр Андрійович Бандера народився 25 березня 1911 року в селі Старий Угринів, нині Калуського району Івано-Франківської області. Був учасником визвольних змагань, пластуном, діячем ОУН, доктором політичних наук. Він був третьою дитиною в сім’ї, хрещений Олексою.

Початкову освіту здобув у Старому Угринові, закінчив Стрийську гімназію, агрономічний факультет Львівської політехніки в Дублянах. Цікавився історією, літературою та політикою. У травні-вересні 1919 року перебував у Бучачі та Ягільниці, що на Чортківщині. У червні 1930 року вступив до старшопластунського куреня "Червона Калина". У віці 22 роки став членом ОУН та помічником брата Степана. За рішенням Проводу ОУН у 1933 році вступив до Римської вищої школи економічно-політичних наук, що в Італії. Навчався на кошти зі стипендії від митрополита Андрея Шептицького. У 1938 році закінчив школу, захистив докторат. Працював у римській станиці ОУН.

У липні 1939 року одружився з Марією Доміні, яка була родичкою міністра закордонних справ Італії та зятя Беніто Муссоліні Чіано Галеаццо. Чи були в подружжя діти — невідомо. Влітку 1941 року повернувся в окупований німцями Львів. Працював по лінії ОУН. Був заарештований гестапівцями.

22 липня 1942 року, після допитів у тюрмах Львова і Кракова, Олександра Бандеру перевели до концтабору "Аушвіц" в окупованій Польщі й присвоїли в’язничний номер 51020. Його замордували на третій день ув’язнення — 23 липня 1942 року. Тіло 31-річного Олександра спалили в крематорії. Довідавшись про вбивство чоловіка, Марія звернулась до італійського уряду, який надіслав запит у Берлін, що змусило адміністрацію концтабору "Аушвіц" розмістити українців в окремому приміщенні та виводити на роботу окремою бригадою, аби унеможливити зіткнення з поляками.

Топ дня
Вибір редакції
На початок