У Домі Печалі попрощалися із 35-річним тернополянином, лейтенантом поліції Антоном Білостоцьким. Він служив медиком у штурмовому полку Нацполіції України "Сафарі". Брав участь у бойових діях на Донеччині.
Про це розповів Суспільному побратим загиблого з позивним "Чуб".
За його словами, Антон Білостоцький загинув 29 червня, надаючи допомогу пораненим бійцям.
Після того, як священники відслужили панахиду, похоронна процесія направилася до Микулинецького кладовища, де бійця поховали з військовими почестями.
Капелан полку Микола Мединський говорить, боєць часто ризикував життям, щоби врятувати побратимів.
"Він не просто ніс службу. Він розумів, що ціль його життя — врятувати інших. Врятувати життя побратима, надати допомогу, зробити все можливе, залізши у всі можливі і навіть неможливі гарячі точки для того, щоб виконати обов’язок медика. Виконати свій обов’язок перед Богом і перед побратимами. Від перших слів спілкування з ним було зрозуміло, що це людина, яка за найтяжчих обставин не покине, не відійде і не злякається, не підведе".
Після початку повномасштабного вторгнення Антон Білостоцький добровольцем пішов на війну. Про це розповів його двоюрідний брат Антон Фіщенко.
"Коли спілкувалися останній раз, він казав: "Брате, все добре, все добре". Він ніколи не скаржився на життя, ніколи нічого поганого нікому не розказував. Може щось і бачив, звісно, погане, бо на війні хорошого мало. Але розмовляв тільки про позитивне. Завжди казав: "Все буде добре. Все буде Україна".
Боєць з позивним "Чуб" каже, дізнався про загибель Антона під час лікування у шпиталі. Коли отримав поранення, Антон Білостоцький протягом семи годин надавав допомогу йому і ще чотирьом бійцям.
"Не було кому надавати нам першу медичну допомогу. І наш герой, наш Антон зголосився, не маючи медичної освіти, а маючи лише залізний характер. Бо навіть просто побачити рани, які ми отримали на наших кінцівках від вибуху протипіхотних мін, це вже було жахіття. Але він зупинив кровотечі, зняв турнікети з наших кінцівок. І, відповідно, залишив нам руки й ноги, наскільки це було можливо".
Поховали офіцера на Алеї Героїв.
