Тернопільська волонтерка Ольга Коновал приїхала з Донеччини до Тернополя з собакою Бубликом. Йому приблизно 2 місяці. Цуценя хоче забрати собі тернополянка Катерина, вона працює в бібліотеці і неодноразово допомагала підрозділу чоловіка Ольги.
"Бублик приїхав в нову сім’ю. Він переселенець з Донецької області. Я боялася, як він дорогу перенесе. На всіх блокпостах він збирав всі овації. Всі питали: "Куди його везу? Я говорила, що це план "евакуація", — говорить Ольга Коновал.

Волонтерка Ольга Коновал до Тернополя з Донеччини привезла собаку, про якого турбувалися військові.

Цуценяті Бублику приблизно 2 місяці. Ольга каже, що на позиціях лишилось ще 9 щенят. Їх знайшли в деокупованому місті.
"Мама їхня приходила до нас, брала їжу і я не знала, що є щенята, але вона брала їжу і кудись несла. Потім хлопці розповіли, що в неї там собаченята. За декілька днів в результаті привела нам десять. Він був найменший, у два рази менший за всіх".

Ольга говорить, захисники дуже полюбили цуценят, особливо Бублика.
"Він дуже активний, дуже грайливий, розумний і добрий. Йому головне, щоб хтось був, до ноги притулитися і на ручки проситься постійно, приносить палку, має свої іграшки улюблені.Вони приходять додому і в першу чергу кричать: "Де Бублик?". Навіть, коли він щось наробив заборонене, вони одразу його беруть на руки, щоб гратися. Деколи можу зайти на кухню, хтось говорить по телефону, а Бублик на руках, гладять його. Тварини – це таке заспокійливе. Коли вони такі добрі, ніжні і гарні тварини. Він дуже милий".

Волонтерка розповідає, вперше займалася пошуком господарів для тварини. Написала пост в соцмережах про Бублика і зняла відео. На публікацію відгукнулася тернополянка Катя.
"Написала наша подруга, Катя, яка працює в бібліотеці. Вони нам допомагають постійно, в них приватний будинок, дитина, яка дуже чекає. Вони дуже чекають, тиждень мені скидають відео, як вони чекають, яку вони купили будку, купили лежанку, все для нього, він попав в хороші руки", — розповіла Ольга Коновал.

За словами Ольги, в прифронтових селах є багато залишених тварин.
"Хлопці в Серебрянському лісі стояли, в мене там були голубоокі породисті коти. Люди залишають, я розумію, що від безвиході. Але голодні вони не бувають. Хлопці годують, завжди самі не з’їдять, а тварин нагодують. Дуже шкода, що тварини стають контужені від вибухів. Вони дуже бояться, налякані, сумують. В нас там є кицька в Лимані, яка сидить на руїнах будинку постійно. Вона спускалася тільки, щоб поїсти і далі в ті руїни йде".

Оля говорить, якщо знайдуться люди, які захочуть забрати покинутого котика чи песика, то готова їх привезти.
