У Тернопільському академічному драмтеатрі імені Тараса Шевченка ставлять вистави за творчістю поета з 1946 року.

Про це Суспільному розповіла керівниця літературно-драматургічної частини Ірина Папуша.

За її словами, в репертуарі театру є драматична містерія "Тарас" про життя поета, яку щороку ставлять у березні.

"В театрі, який має ім’я великого пророка, сам Бог велів мати в репертуарі виставу, роботу про життя Шевченка за творами поета. Сьогодні про Шевченка можна говорити не так, як ми вчили в школі, як вчили наші діти, це живий потужний, органічний механізм", — каже головний режисер обласного драмтеатру Олег Мосійчук.

Головний режисер обласного драмтеатру Олег Мосійчук. Фото: Суспільне Тернопіль

Драматичну містерію "Тарас" про життя Шевченка в Тернопільському драмтеатрі ставлять із 2018 року. Головні ролі виконують двоє акторів. Молодого Тараса грає народний артист України Євген Лацік.

"Зіграли Тараса у 2018 році. Це для мене було дуже зворушливо, бо це така видатна українська постать і відповідальність дуже велика. Я дуже хвилювався".

Народний артист України Євген Лацік. Фото: Суспільне Тернопіль

Євген Лацік розповів, як готується до ролі.

"Всі ж бачать, який Тарас Шевченко на картинах, фото, щоб бути максимально схожим, то потрібно дуже попрацювати. І тут вже допомагає грим, яким ми користуємося, за допомогою якого можна зробити багато різних чудес".

Актор після гриму. Фото: Суспільне Тернопіль

Роль Тараса Шевченка виконує також народний артист України В’ячеслав Хім’як. Чоловік каже, вперше зіграв Кобзаря у школі.

"Я взяв перуку, вуса. Мені тоді було років так 16".

Народний артист України В’ячеслав Хім’як. Фото: Суспільне Тернопіль

Посох — елемент, який В’ячеслав Хім’як сам додав до своєї ролі.

"Це столяр зробив нам такий допоміжний засіб виразності, а режисер благословив його".

В’ячеслав Хім’як. Фото: Суспільне Тернопіль

Керівниця літературно-драматургічної частини театру Ірина Папуша каже, кожне покоління в театрі звертається до творчості Шевченка.

"Від 1946 року є перші спогади про постановки за Тарасом Шевченком. Кожне десятиліття в історії нашого театру без Шевченка не могло бути. Всі корифеї, які були до цього зверталися до його творчості. Показували "Назара Стодолю", "Катерину", "Сон", "Мати наймичку", "Якби зустрілися ми знову" все йшло в щоденному репертуарі, десь списувалося, щось народжувалося нове. В березні завжди були літературно-мистецькі композиції, які присвячувалися великому поету".