У Смиківцях Великобірківської громади на Тернопільщині попрощалися з військовослужбовцем Ярославом Кондришиним. Чоловік служив бійцем 42 окремої механізованої бригади. Був членом Тернопільського осередку Спілки Української Молоді.

Про це розповів Суспільному голова Тернопільської організації "Спілка Української Молоді" Святослав Липовецький.

"Коли постукала у двері війна, був активним волонтером, мав посвідчення почесного донора. На фронт пішов улітку цього року".
Святослав Липовецький пригадує, яким був Ярослав.

"Він був без амбіцій, завжди дотримував слова. Це була його головна риса. Ми завжди могли розраховувати на нього. Коли треба було брати участь у якихось акціях чи заходах, завжди був перший".

Ярослав Кондришин став дванадцятим сумівцем, якому вручили Залізний Хрест Заслуги, говорить Святослав Липовецький.

"Це є найвища нагорода, яку дає Спілка Української Молоді за героїчний вчинок".

Панахиду відправили у місцевому храмі Різдва Пресвятої Богородиці. Від церкви похоронна процесія вирушила на цвинтар. Над домовиною розгорнули синьо-жовтий прапор.

Начальник групи морально-психологічного забезпечення Тернопільського районного територіального центру комплектування Святослав Трущак вручив мамі загиблого воїна прапор та Грамоту пошани і скорботи.

Батько Ярослава Володимир Кондришин каже, привів сина до громадської організації "Спілка Української Молоді" у 2007 році.

"З нашої родини дідо та вуйко загинули в криївці. Я сам хотів призвичаїти сина до патріотизму".
У 2014 році Ярослав брав участь у Революції гідності, розповіла його мати Галина Кондришин. Тоді він отримав кульове поранення в голову.

"У нього була шкіряна шапка, досить товста. Вона його захистила, оскільки куля в ній застрягла. Потрапила в голову, та лише поранила зовні. Ми з татом обробили рану, на другий день він звернувся до лікарів. Усе загоїлося. Це було десять років тому. А тут знову кульове поранення".

Галина Кондришин пригадує останнє спілкування з сином.
"Його повідомлення останній раз надійшло 26 жовтня. Він у Фейсбуці в приватні повідомлення написав мені, що перебуває на позиціях. У понеділок я йому писала одні запитання: "Чи ти змерз?", "Що ти їв?", "Як ти спав?", "Де ти був?" Чекала відповідей. У четвер прийшли з військкомату і повідомили, що син пропав безвісти. Я тоді все зрозуміла".

Нагадаємо, Ярослав Кондришин загинув 27 листопада. Йому було 38 років.