У Тернополі 6 серпня прощаються із загиблим військовим Олегом Шелетиним з позивним Дуб. Він загинув 2 серпня внаслідок прильоту керованої авіабомби. Про це Суспільному розповіла посестра загиблого Ірина Драгущак.
Процесія із тілом захисника «На щиті» проїхала містом до Дому печалі. Тут із ним прощаються сім'я, друзі та побратими.
Посестра Олега Шелетина Ірина Драгущак на псевдо Ластівка каже, разом служили в артилерійському зводі 2 стрілецького батальйону добровольчого корпусу «Правий сектор»:
«Олег спокійний, врівноважений, послідовий в своїх діях і вчинках без багатослівності, без зайвого пафосу. Просто спокійно впевнено робив різні завдання. Ніколи не боявся, не лякався, не заперечував не нарікав, а просто впевнено і спокійно продовжував свою боротьбу. Такі якісь риси і чесноти, які схожі на дуба, який не хитається».
Олег Друк з позивним Ведмідь розповідає, знає Дуба з 2012 року, вступили на навчання в одній групі коледжу:
«Разом навчались в одній групі. В 2014 році я через Дуба потрапив в лави «Правого сектору». В 2016-му вже рахувався в Добровольчому українському корпусі. З початку повномасштабної війни поїхали ми на Київщину, Чернігівщину. Потім Олег потрапив до нас в групу, вже коли формували наш 7-й центр ССО. Вже переформатували в бригаду. І відтоді ми так були разом в одній групі до 2026 року. Його перевели.
Пам'ятаю, він жартував на позицїі про чайний сервіз. Каже, будете, як та бабця, тримати той чайний сервіз на кращі часи, а той час так ніколи й не настане. Так що, казав, треба жити вже і зараз. Ніби був такий дуже стриманий, спокійний, але деколи щось як скаже».
Анатолій Ющенко з позивним Козак розповів, одного разу Олег Шелетин врятував йому життя:
«У 2023 році я отримав поранення і він один якраз із перших, хто надав мені медичну допомогу. Тобто, якби він мені не поміг, може мене тут і не було б, бо все було критично. Після того, як зі мною сталося поранення, він це все дуже гарно затямив. І одразу після цього набагато більше броні всі почали носити, ніж до цього. Тобто, він повністю був зашитий, відповідально до цього ставився. Він ніколи не ловив гав. Комусь треба допомога — він одразу був поряд. Такий спокійний, чуйний. У нього багато чого можна було навчитися».
Похорон відбудеться завтра, 7 серпня, об 11:00 на Пантеоні Героїв Микулинецького кладовища.
Читайте нас у Telegram — екстрені новини
Підписуйтеся на Суспільне Тернопіль у Viber
Приєднуйтеся до нас в Instagram
Наш канал в YouTube
Суспільне Тернопіль у WhatsApp
