Був прикладом для батьків: історія загиблого бійця з Тернопільщини Василя Капустинського

Був прикладом для батьків: історія загиблого бійця з Тернопільщини Василя Капустинського

Був прикладом для батьків: історія загиблого бійця з Тернопільщини Василя Капустинського
. Суспільне Тернопіль

Василь-Яків Капустинський загинув на Луганщині у віці 25 років в лютому цього року. Був членом МНК і Пласту, актором, любив історію, цікавився городництвом і мріяв розвивати свою громаду. Його численні проєкти зараз продовжують рідні та друзі.

Людина з почуттям гумору, витривалий, інтелектуал – так про Василя Капустинського згадують друзі з Молодіжного Націоналістичного Конгресу.

Василь Капустинський
Василь Капустинський на сплаві. Фото: Фото з сімейного архіву Капустинських

У МНК друг "Яків" прийшов у 2017 році, розповів Суспільному Назар Свитак. Каже, познайомилися на таборі "Лисоня".

"Я запам’ятав його тим, що він вів свій рій, перемагав у багатьох змаганнях, які були на таборі. І цим я був захоплений".

Назар Свитак МНК
Назар Свитак. Суспільне Тернопіль

Також Василь брав участь у "Повстанському вертепі". З дійством члени МНК в 2020 році їздили у прифронтові міста на сході України. У вертепі замість Ірода – Сталін. Цю роль грав Василь Капустинський.

"Головний антагоніст, негативний персонаж, абсолютне зло нехристиянське. Ми таким чином висміюємо і показуємо в негативному світлі і комуністичний режим, і пережитки радянської системи", – так тоді загиблий боєць розповідав про цей образ.

Василь Капустинський брав участь у вертепі
Фото Василя з вертепу. Суспільне Тернопіль

Люльку, з якою Василь грав у вертепі, зберігають досі, каже його подруга Оксана Семенець.

"Василю попалася ця роль, бо він найкраще мав задатки акторства, в нього був досвід акторських вистав, тому вирішили, що він з цим найкраще впорається. Так і сталося. Йому вдалося передати цей акцент, були навіть випадки, коли він додавав щось від себе, навіть коротенький віршик, але ми це згадуємо досі".

Оксана Семенець МНК
Оксана Семенець тримає люльку, з якою у вертепі грав Василь. Суспільне Тернопіль

За час членства в МНК Василь був співорганізатором таборів, вишколів, змагань та акцій, також був головою обласного осередку. Найбільше, каже Оксана Семенець, любив працювати з молоддю, тому розвивав цей напрям не тільки в МНК, а й у Пласті, куди вступив у 2020 році.

Мав Василь і незавершену справу, яку друзі хочуть продовжити в пам'ять про нього.

"Він дуже хотів активізувати свій Чортківський район, місто Чортків, свою громаду. Одного року ми все таки організували Чортківську офензиву – це була і теренова гра і, частково, змагання між школами Чортківщини, саме Чортківського району. Він був дуже задоволений, це було здійснення його маленької мрії. І звичайно він хотів, щоб це була довгострокова перспектива і це було стабільно, щоб щороку відбувалася Чортківська офензива. Цього року вже, на жаль, після його загибелі, ми осередком все-таки вирішили, що хочемо реалізувати його цю ідею. Можливо, на початку це буде якийсь невеличкий захід, присвячений Василю, але хочемо пробувати і в майбутньому. Чортківська офензива буде присвячена цьому прориву і приверне увагу молоді до Чортківщини як до історично цікавого регіону", – розповіла Оксана Семенець.

Друзі Василя Капустинського
Оксана Семенець і Назар Свитак. Суспільне Тернопіль

Окрім діяльності в громадських організаціях, Василь реалізовував свої задуми й під час роботи. В агрокомпанії координував проєкт "Розумний город", де вчив дітей вирощувати овочі та лікарські трави. Займався городиною і вдома. Цьогоріч біля батьківської хати зійшов перший урожай полуниці, яку посадив Василь.

"Якщо чесно, я не часто виходжу на город, але тут вийшла, пройшла 5 метрів, назбирала собі цілу тарілку полуниці. У нас такої ніколи не було, це перший урожай, який він засадив ще два роки тому. І він його, на жаль, не спробував. Але це так, як з Василем по житті. Те, що він робив те, що він сказав – зараз можна їсти полуницю і я посміхаюся, так само, як і батьки", – каже його сестра Олеся.

Дівчина збирає полуниці
Олеся – сестра Василя Капустинського. Суспільне Тернопіль

За словами матері Василя – Наталії Капустинської, вдома зберігають його речі.

"Тут зібрані речі мого сина Василя, з дитинства. Найперше його горнятко, з якого він пив і любив крутити вухо, це нам було смішно і запам’яталося. І я це горнятко зберегла ".

Мама Василя Капустинського
Матір Василя Капустинського тримає горнятко. Суспільне Тернопіль

Серед речей – шкільні грамоти, медалі з різноманітних змагань, відзнаки з Пласту та МНК, а також нагороди, які Василю-Якову вручили вже посмертно.

Речі Василя Капустинського
Нагороди Василя Капустинського. Суспільне Тернопіль

"Він став дуже дорослим в юнацькі роки, ми вже могли з нього брати приклад. Із юнацьких літ, з 15-14 років він вже став самостійним. Він нас радував по житті й щодня його крок був серйозним, виваженим – це було його єство. Він був твердим націоналістом, любив Україну, любив все, що в державі, надзвичайно любив людей – це його основна риса", – каже батько бійця Григорій Капустинський.

Батько Василя Капустинського
Григорій Капустинський. Суспільне Тернопіль

За його словами, на війну Василь хотів піти ще на початку повномасштабного вторгнення. Проте зробити цього одразу не зміг, бо вчився в університеті й на той момент не підлягав мобілізації за віком. Згодом таки пішов до місцевого військкомату і підписав контракт зі Збройними Силами України.

"Я йому казав: "Василю, це не прогулянка. Я знаю, що ти багато можеш, що ти багато вмієш, ти все розумієш". Він каже: "Так, я розумію". І тоді ми говорили про фах, де б ти міг бути найкориснішим. Він каже: "Батьку, яка різниця де воювати? Всюди потрібні люди і я застосую себе там, де я найбільше можу себе проявити. Зважив всі свої можливості, де б він був найкориснішим, і потрапив у 95 десантно-штурмову бригаду", – говорить Григорій Капустинський.

Василь Капустинський з батьками
Василь Капустинський з мамою і татом. Фото: Фото з сімейного архіву Капустинських

Вибору сина – стати на захист держави, не перечила й мати.

"Ось на фото він маленький і сидить з прапорцем. Це йому може два роки, але він вже сидить з прапорцем. І напевно, що та любов до України в нього була з дитинства. Я переживала і плакала, але, щоб сказати, що я йому перечила – я не перечила, я не могла казати: "Васильку, не йди". Він розумів, що всяке може бути, але йшов. Це його вибір. І так він завжди поступав правильно. Всі його кроки з дитинства правильні. І цей його крок болючий, але правильний", – каже Наталія Капустинська.

Дитяче фото Василя Капустинського
Василь Капустинський в дитинстві. Фото: Фото з сімейного архіву Капустинських

2 лютого цього року, виконуючи бойове завдання в Кремінній на Луганщині, Василь-Яків загинув. Наталя та Григорій майже щодня навідуються на могилу сина. У Білому Потоці Василь-Яків Капустинський – перший боєць, який віддав життя за незалежність України.

"Зазвичай, діти беруть приклад зі своїх батьків, а я беру приклад зі свого сина", – каже батько Василя Капустинського.

Що відомо про Василя Капустинського

Матеріали Суспільного, з яких про Василя Капустинського можна дізнатися більше

На початок