Військовослужбовець Микола Вайда захищає Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. Чоловік повернувся із-за кордону та пішов на війну добровольцем. Він каже, що найбільша мрія – відсвяткувати перемогу з родиною.
Микола говорить, що вирішив повернутися з-за кордону і йти на війну добровольцем.
"Хлопці мені написали, що розпочалося. Без вагань було. Сказав, що повертаюся додому. Мене всі за кордоном переконували, казали, що в Україні війна. Я думав, а хто буде захищати".
Микола Вайда розповідає, що його дружина у цей час була вагітною. Спочатку вирішив її не розповідати, що йде воювати.
"Дружина здогадувалася, що я їй брешу. Бо брат рідний на той час вже був на фронті. Не хотів, щоб вона хвилювалася, бо на той час була вагітна. За рік сина бачив, можливо, навіть не 20 разів. Це не були дні, це декілька годин".
Після навчань на полігоні Микола пішов служити в артилерію. Чоловік розповідає, упродовж року воював на Київщині, Чернігівщині, Харківщині.
"Наша піхота наступає, ми їх прикриваємо, на два кроки далі від них стріляємо – це дуже відповідально. Це дуже тендітна робота. Вважаю, що мої хлопці, всі спеціалісти. Думаю, навіть американські специ не вистрілюють стільки снарядів, як наша одна гармата".
Микола мав бойовий досвід у 2018 році. Чоловік каже, тоді російсько-українська війна була іншою.
"Моменти війни до 24 лютого – це була окопна війна. Була одна лінія фронту. У 2018-2019 році вона суттєво не змінювалася.Після 24 лютого війна кардинально змінилася. Постійні авіабомби, артилерійські масові обстріли".
Брат Миколи Іван теж захищає Україну. Микола говорить, перемогу мріють відсвяткувати разом.
"Я собі уявляю день перемоги, кінець війни. Повернуся до мирного життя, тим, що займався до 24 лютого, до сім’ї, до займання сільським господарством. На дану хвилину задача – вибити ворога, разом з моїми побратимами, живими, здоровими повернутися додому".
