Перейти до основного змісту
"Мав стати родинною усипальницею-мавзолеєм", – тернопільська краєзнавиця про храм у Буцневі

"Мав стати родинною усипальницею-мавзолеєм", – тернопільська краєзнавиця про храм у Буцневі

"Мав стати родинною усипальницею-мавзолеєм", – тернопільська краєзнавиця про храм у Буцневі
. Фото: Тернопільський обласний краєзнавчий музей

У селі Буцнів Тернопільського району є храм, який майже півтори сотні років тому почали будувати за кошти члена Австрійської державної ради. Колишній костел нині є діючою церквою Тернопільської єпархії Православної Церкви України. Про це розповіла наукова співробітниця Тернопільського обласного краєзнавчого музею Наталя Бородай.

Історія церкви розпочалася у 90-их роках XIX століття

"Будівництво храму пов’язане з іменем Теодора Серватовського, молодшого сина Войцеха Серватовського та його дружини Сабіни. Вони були власниками села Буцнів з 1840 року. Саме Теодор Альфред Серватовський, герб Ястшембець – польський поміщик, член Австрійської державної ради, кавалер ордера святого Григорія, виділив кошти на зведення римо-католицького костелу у Буцневі. Храм мав стати родинною усипальницею-мавзолеєм. Теодор Серватовський фінансував і будівництво греко-католицької церкви у селі Настасів, співфінансував будівництво залізничного мосту через річку Серет, був співорганізатором сільськогосподарських виставок у 1877, 1894, 1904 роках".

Проєкт костелу створив львівський архітектор

"Юліан Октавіан Захаревич був відомим архітектором зі Львова, ректором Львівської політехніки, одним із засновників Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова другої половини XIX – початку XX століть. Захаревич отримав чудову професійну освіту у Технічній академії, нині – це Львівський політехнічний університет. Також він навчався у Віденській політехніці, після закінчення якої працював у генеральній дирекції будівництва державних залізниць Австрійської імперії. У 1859 році він проходив практику в архітектурному бюро Леопольда Ернста під час реставрації віденського готичного костелу святого Стефана. Будівництвом храму керував український архітектор, педагог, підприємець, громадський діяч Іван Левинський гербу Сас. Він – випускник Технічної академії у Львові, член і один із засновників Політехнічного товариства, професор Вищої технічної школи. Костел був освячений львівським єпископом Яном Пузиною під титулом святого Войцеха".

Храм у Буцневі
Храм у Буцневі. Фото: Тернопільський обласний краєзнавчий музей

Буцнівський храм збудований у 1889-1890 роках

"Звели костел у стилі, характерному для архітектора Захаревича, де сучасна на той момент архітектура виявлялася через риси неороманського та неоготичного стилів. Ян Островський називав цей костел шедевром галицького історизму, одним із найкращих творінь Юліана Захаревича. Будували храм із місцевого пісковика, а перекривали червоною черепицею. Первинно церква мала башту-дзвіницю, був у храмі і орган, виготовлений Львівською фірмою Слівінського. Із тильного боку костелу зберігся гробівець Серватовських з горельєфом Мадонни".

Гробівець Серватовських з горельєфом Мадонни
Гробівець Серватовських з горельєфом Мадонни. Фото: Тернопільський обласний краєзнавчий музей

Колишній костел тепер Церква Святих Апостолів Петра і Павла

"Дві світові війни, жорстокий радянський період заперечення і знищення української історії та пам’яті поклали печать страждання і мудрості на святиню галицького села Буцнів. За словами тернопільського журналіста, уродженця цього села і автора книги "Буцнів – село над Серетом" Богдана Новосядлого, Буцнів "є багатим на славну історію, на талановитих, героїчних і працьовитих людей", – розповіла Наталя Бородай.

Читайте також

  • У сільському храмі на Тернопільщині знайшли ікони, яким понад 120 років
На початок