У школі Великоберезовицької громади живуть 67 вимушених переселенців. Про це Суспільному розповіла директорка школи Оксана Кожушко.
За її словами, серед них багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю.
Роман з Харкова перевіз сюди домашню тваринку – кролицю Мотю, їй 5 років. Він вигулює її біля школи.
Чоловік каже, залишити тварину під обстрілами не зміг: "Для мене – це член сім’ї. Якщо я її взяв, покинути буде якось не добре".
За словами чоловіка, в тимчасовому місці перебування є речі першої необхідності.
Спочатку в цьому була, ніби, проблема. Хоча я вже звик. Нічого цінного з дому не брав. Лише найнеобхідніші речі для виживання. Але виявилося, що не все так погано".
У закладі для людей облаштували 15 кімнат. Директорка школи Оксана Кожушко розповіла, годувати переселенців та облаштовувати для них побут допомагають благодійні організації та місцеві підприємці. Волонтери привозять переселенцям речі.
Харків’янка Ірина Сегодіна – мама найменших жительок школи двійнят Марії та Ніколь, їм по року та 5 місяців. Жінка каже, вони мусили залишити свій дім 24 лютого, коли почула звуки обстрілів.
"В п’ятій ранку прокинулася, малих почала збирати. Навіть не поїла, малим речі позбирала і відразу поїхали. Нас тут добре приймають, ми всім забезпечені, малим тут дуже багато місця бігати. До речі, одна мала, як тільки ми з міста виїжджали, ходила вже, а інша не ходила. І вже тут вона почала бігати", – розповіла мама двійнят.
Також тут мешкає багатодітна сім’я з міста Мирноград Донецької області. Трирічну доньку Юлії, яка має вроджену клишоногість, наприкінці лютого планували прооперувати.
"У нас повинна була бути планова операція в Дніпрі, але лютий ми хворіли. Тоді одужали й хотіли її повести на операцію. І тут розпочалося, куди поведеш? Звернулась тут за допомогою. Зробили операцію, зараз дитина в гіпсі. Дев’ятого числа поїдемо, знімемо гіпс і будемо в ортопедичному взутті проходити реабілітацію".
Директорка школи Оксана Кожушко каже, що перемогу України святкуватимуть тут усі разом.
"Вірю в те, що перемогу будемо святкувати тут усі в купці, тому що ми дуже здружилися. Я щиро в це вірю і дякую нашим захисникам. Я вірю, що мої люди всі повернуться додому".
Читайте також
- Травми через війну: тридцять психологів з Тернопільщини працюватимуть з дітьми-переселенцями
