9 жовтня виповнюється 140 років від дня народження української дитячої письменниці, педагогині та громадської діячки Іванни Блажкевич, яка народилася 1886 року в селі Денисів, що на Тернопільщині.
Батько Іванни Блажкевич був вчителем. Вона рано втратила матір, виховувалася дідусем, який привив їй глибоку любов до фольклору, пишуть на фейсбук-сторінці етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка.
«Її життя нагадує справжній історичний роман, сповнений світла й водночас страшного болю. Сучасники називали її «духовною донькою Ольги Кобилянської», а історія її життя стала прикладом жертовності та непохитної відданості рідному слову. Іванна товаришувала з Франком, Стефаником та Оленою Кульчицькою, збирала фольклор та активно боролася з неписьменністю на рідній Тернопільщині.
«Боротьба за Україну починається з дитини», — це було її головне кредо. Вона відкривала дитячі садочки, писала прості, але глибокі вірші й читанки («Подоляночка», «Прилетів лелека»), через які малеча вперше усвідомлювала: «Українець я малий!».
Під час польсько-українського протистояння Іванна присягнула на вірність ЗУНР, йдеться у повідомленні:
«За це її хату обшукували десятки разів, а саму жінку неодноразово заарештовували. Окупаційна влада намагалася зламати вольову жінку через найдорожче — її дітей. Обох її маленьких донечок було отруєно. Попри невимовне горе та жорстокі побиття (через які вона до кінця життя ходила з ціпком), Іванна не припинила писати й працювати для українських дітей. Вона пережила переслідування кількох режимів, але залишилася вірною своїй землі й мові».
Іванна Блажкевич прожила довге життя, переживши кілька режимів, померла 2 березня 1977 року в рідному Денисові. Нагадаємо, 2026-й на Тернопільщині проголосили Роком Іванни Блажкевич. Кореспонденти Суспільного побували в будинку, де вона жила і працювала.
За словами директора Денисівського краєзнавчого музею Богдана Савака, хата Іванни Блажкевич — громадський будинок. Ним володіють її нащадки:
«Меморіальна таблиця поставлена до сторіччя від дня її народження на хаті. І тоді відкрито музей її імені. Родина Івани Блажкевич, внуки її передали мені ключі, щоб я проводив тут екскурсії, знаючи, що я цікавлюся нею».
Богдан Савак також розповів Суспільному, що за своє життя Іванна Блажкевич написала 10 000 листів. Він їх опрацював і цього року вийде впорядкована ним книжка «Івана Блажкевич у пам'яті народу».
«Жінка-патріот, великий, великого рівня патріот. Казала Ольга Кобилянська до неї: «Я дивуюся, як так, що інші могли би збожеволіти, а ваш розум не піддається, дальше йдете своєю дорогою». Я завжди повторюю слова Олега Смоляка: «Ми повинні вчити підростаюче покоління».
«І хочу розказати про радянський час, я любив дуже книжки і приходив до Вихруща Володимира Павловича. І він витягає з розетки пульт, там такий є комутатор великий, що зв'язується з любим районом, з любим апаратом обласної ради. Він витягає, накриває скатертиною і каже: «Все одно воно зараз запідслуховує». Але хочу сказати, то радянський час був, каже: «Таких як Івана Блажкевич, добре, що ми маємо. Маємо на прикладі, чим вчити людей», — сказав Богдан Савак.
Також на Тернопільщині запровадили обласну премію імені Іванни Блажкевич.
Читайте нас у Telegram — екстрені новини
Підписуйтеся на Суспільне Тернопіль у Viber
Приєднуйтеся до нас в Instagram
Наш канал в YouTube
Суспільне Тернопіль у WhatsApp
