На Тернопільщині є національні, регіональні і територіальні дороги. До початку повномасштабного вторгнення відремонтували близько третини. Більшість доріг залишилася неремонтованими. Про це Суспільному розповів начальник служби відновлення і розвитку інфраструктури в Тернопільській області Микола Довгошия. В якому стані дороги області та як їх ремонтують в умовах воєнного часу — в інтерв’ю.
Розкажіть про проєкти, які останнім часом втілили і які роблять зараз?
Ті ремонти, які ми проводили за час війни — це виключно поточні ремонти і ямкові ремонти, які призначені для того, аби забезпечити проїзд. Десь на рік, десь на два роки, десь на три роки. Це не капітальні ремонти, які проводились в довоєнний час. В області, дійсно є потреба в таких масштабних ремонтах, тому що багато доріг потребують заміни дорожнього одягу, ремонту самої дороги і її елементів. Однак, у зв'язку з фінансуванням ми не можемо всі відремонтувати її зразу.
Якщо до війни брати, то за рік ми могли відремонтувати більше 200 кілометрів доріг. Зрозуміло, що з початком повномасштабного вторгнення ремонти зменшені й капітальних ремонтів, як таких, практично немає. У зв'язку з тим, що розпочалось повномасштабне вторгнення, кошти з дорожнього фонду перенаправлені на потреби оборони.
Водночас ми працюємо з міжнародними партнерами з різними організаціями, в тому числі з Агентством відновлення спільно з урядом, щодо залучення фінансування на критично необхідні потреби. Станом на сьогодні ми реалізовуємо міжнародний проєкт по програмі Interreg Next. Це в місті Теребовля робимо капітальний ремонт мосту з підходами. Це орієнтовно протяжністю 850 метрів сама дорога. Замінюємо повністю дорожній одяг, ремонтуємо міст, замінюємо комунікації, наносимо розмітку, робимо тротуари і освітлення.
Цей проєкт планується реалізувати в цьому році і завершити в наступному році. Хочу наголосити, 90% фінансування — це грантові кошти Європейського Союзу, які ми реалізовуємо спільно з польською стороною-партнером.
За останніх декілька років ми відремонтували на Тернопільщині близько 10 аварійних мостів. Ці мости були надзвичайно аварійними і знаходились на основних логістичних маршрутах області. Тобто на основних дорогах міжнародного, національного та регіонального значення. Ці мости були відремонтовані як своїми силами, та і за допомогою коштів Європейського інвестиційного банку, за допомогою наданої грантової допомоги від уряду Японії. Тобто за роки повномасштабного вторгнення основна увага приділена, аби забезпечити нормальний безпечний проїзд через нашу область для всіх вантажів, для Збройних сил, для гуманітарних вантажів.
Ви раніше згадували, що це унікальний проєкт на Тернопільщині. Я так розумію, за рахунок того, що одночасно робиться і міст, і комунікації. Чи є схожі проєкти загалом в Україні?
Так, схожі проєкти є. Вони реалізовуються також за кошти міжнародних партнерів, кошти Світового банку, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку. Але на Тернопільщині це перший масштабний проєкт, де дійсно все будується з нуля. Замінюються всі комунікації, замінюється весь дорожній одяг і робиться повністю нова дорога відрізком майже кілометр. Всі ділянки доріг міжнародного значення, крім міста Теребовлі, були відремонтовані за попередні 10 років і перебувають в нормальному стані, в проїзному стані. На сьогодні їх не потрібно ремонтувати.
Часто якісь об'єкти або ділянки доріг робляться у співфінансуванні з громадами. В тій же самій Тербовлі проєкт — Тербовлянська міська рада бере участь, в Білецькій громаді також. Чи є ще якісь приклади співпраці між службою відновлення і місцевою владою?
Є. Щодо Теребовлі ви сказали вірно, надає співфінансування Тербовлянська громада та обласна військова адміністрація. Це тих 10%, які має забезпечити наша область. Решту фінансує Європейський Союз. Але щороку ми співпрацюємо з громадами в різних видах ремонтів та виконання робіт на тих ділянках, які їх цікавлять в першу чергу. Тому що в нас більше 1500 кілометрів доріг, а для громади, можливо, один кілометр є найважливішим.
І якщо брати цього року, близько 10 громад вже звернулися до нас, надають своє співфінансування на виконання певних робіт. Це можуть бути ямкові ремонти, це може бути облаштування зупинки, нанесення пішохідних переходів чи ремонт тротуарів. Цього року ми співпрацювали, наприклад, з Білою, як ви вже згадали, з Мельницею-Подільською, з Березовицькою громадою, з Великобірківською громадою будемо співфінансувати, з Борсуківською. Кожна громада долучається щоб відремонтувати якусь певну частину дороги, самої проїзної частини чи їхнього елементу.
Які проєкти в планах найближчим часом?
Цього року ми перш за все згадали про ремонт доріг. Зараз ми ремонтуємо найкритичніші місця на національних і регіональних дорогах. Вже відремонтували всі міжнародні дороги цього року. Якщо говорити конкретніше, в нас виявлено більше 600 тисяч квадратних метрів ямковості. Тобто як локальними картами, так і безпосередньо в квадратних метрах невеликими місцями. Станом на зараз ми ліквідували більше половини. І продовжуються ремонтні роботи картами на дорогах регіонального значення.
Першочергово ми працювали в ділянках об'їзду міжнародної траси, де зараз проводиться міжнародний проєкт, оскільки дорога Чернівці – Тернопіль станом на сьогодні є перекритою. Там будуть вже проводитись масштабні роботи на всій ділянці дороги, а тому першочергово треба було відремонтувати ділянки об'їзду, де буде йти весь транспорт.
Якщо говорити про інші проєкти, станом на сьогодні ми співпрацюємо з Агентством відновлення спільно з урядом Японії, а також Світовим банком. Вони нам передали модульні конструкції для встановлення на місцях аварійних мостів. Якщо говорити про мости, в нас їх в області 254, які збудовані ще 70-80-ті роки. Термін їхньої експлуатації був 40 років. Як ми бачимо, вже пройшло і 60, і 70 років. І ці мости потребують ремонту. Із 254 більше 90 потребує ремонту. Це більше 35% мостів потрібно ремонтувати. А тому служба відновлення в Тернопільській області отримувала металеві конструкції від Світового банку та від уряду Японії, від Японського агентства міжнародного співробітництва. Конструкції в нас зберігаються, ми плануємо встановлювати їх в наступні роки в місцях аварійних штучних споруд.
Про ці модульні конструкції, ви вже зачепили цю тему. Наскільки я пам'ятаю, в Чернихівцях використали 20 метрів цих конструкцій із 360 переданих загалом. Ви вже знаєте, на які мости будете використовувати решту?
Так, є в нас проведені обстеження. Кожного року наші спеціалісти та спеціалісти Національного інституту розвитку інфраструктури проводять обстеження мостів з метою визначення їхнього фактичного стану — наскільки вони є аварійні і в якому експлуатаційному стані перебувають. І в нас є визначені переліки, де ми плануємо їх встановлювати. Конструкції передані вже нам для встановлення, однак чекаємо фінансування, тому що за програмою проведення самих робіт фінансує уряд України.
З модульних конструкцій набагато швидше виходить міст зробити?
Так, до трьох місяців можна збудувати фактично новий проїзд, забезпечити безпечний проїзд і побудувати штучну споруду там, де вона аварійна або зруйнована.
Коли говорять про аварійні мости, є п'ять експлуатаційних станів. А як їх присвоюють, як проводятьа наліз?
Перший стан — це найкращий, п'ятий — це міст, по якому не можна їхати. Тобто кожен стан, відповідно до характеристик штучної споруди, має свою вантажопідйомність. Якщо міст знаходиться в стані з першого по третій, навіть по четвертий, по ньому дозволяється рух. По п'ятому стані рух може бути повністю обмежений і перекритий.
Тобто споруда визнається непрацездатною, тою, яка потребує негайного ремонту. Якщо ми говоримо про ці стани, з першого по третій стан в нас перебуває більшість мостів в області. Багато мостів є в четвертому стані, але є і ті, які перебувають в п'ятому стані, як, наприклад, цей, який ми капітально ремонтуємо в межах міжнародного проєкту, або цих 10, які відремонтували за останні три роки. Відповідно, якщо ми беремо міжнародну дорогу, то по ній може їхати тільки легкова машина, якщо міст знаходиться в такому п'ятому стані.
Також помічав тенденцію — аварійні мости через суходіл замінюються на водопропускні труби. Які переваги має саме такий варіант і чому, на вашу думку, наприклад, одразу такі споруди не будували? Чи це нова технологія якась?
Це технологія не нова, але кожна штучна споруда вимірюється відповідно до водопропускної здатності — скільки кубометрів води вона має пропустити на годину чи на хвилину. Якщо ми бачимо ті мости, які в нас побудовані, це були 60—80-ті роки минулого століття. Вони розраховувались на одну кількість води. Кількість опадів і кількість води підземних вод змінюється. В деяких місцях вона зменшується. Через це можна встановлювати труби. А труба є дешевшим елементом. Через це і приймаються такі рішення проєктними організаціями, щоб безпосередньо замінити невелику штучну споруду на трубу.
Суто гіпотетично, якби не було обмеження в фінансах, то скільки потрібно було б часу і грошей, аби привести до ідеального стану всі дороги в області?
Хочу уточнити, не всі дороги області на балансі служби відновлення. Є дороги місцевого значення, є дороги комунального значення. Їх просто набагато більше, ніж наших доріг і часто люди плутають, де чиї дороги. Якщо говорити про наших 1546 кілометрів, то потрібно чотири роки при наявності фінансування, щоб відремонтувати дороги і штучні споруди. Це тільки відремонтувати існуючі дороги. До 500 кілометрів знаходяться в нормальному стані, решта всі потребують ремонту. Через це нам потрібно орієнтовно чотири роки з темпами довоєнного періоду, щоб ми відремонтували і привели всі дороги до належного стану.
А скільки грошей на це потрібно було б?
Дивіться, гроші — це дуже змінний показник у зв'язку з інфляцією, з вартістю палива. Вартість ремонту змінюється кожного року. Якщо ми беремо асфальт, в асфальті бітум, а це є нафта. Нафта щороку змінює ціну. До війни, один кілометр дороги — повноцінний, з тротуарами, з освітленням, з розміткою — коштував близько 20 мільйонів гривень. Станом на сьогодні він вже коштує 50 мільйонів гривень. Що буде через рік, не можу сказати через те, що ми не знаємо, яка буде ціна на матеріал, на перевезення і на все.
Розкажіть, як комплекси автоматичного зважування допомагають зберегти стан доріг і скільки їх є на Тернопільщині.
Ще до війни ми побудували нових три комплекси зважування в русі. Вони встановлені в трьох місцях — це біля Чорткова на дорозі М-19, на дорозі М-30 за містом Бережани і також на дорозі Н-18 в напрямку Івано-Франківської області, за Монастириською. Вони працюють ще з 2021 року і насправді не тільки штрафують водіїв, які не дотримуються правил перевезення вантажів та допустимих норм ваги, а й зберігають дороги безпосередньо. Тому що кожна перевантажена фура руйнує дорогу в геометричній прогресії.
Якщо говорити про 2025 та 2026 роки, тільки на недобросовісних водіїв наклали 22 мільйони гривень штрафів. Перевантажені фури — це основна причина утворення колій. Колії в нас є наявні по всіх дорогах. І найбільше вони руйнуються в спеку.
А чи плануєте ще встановлювати такі системи десь в області?
Звичайно. В перспективі — встановлення двох систем на наших міжнародних дорогах. Тільки очікуємо на фінансування.
Як загалом змінилися технології ремонту доріг за останні, скажімо, п'ять років. Чи були якісь нововведення, якісь нові технології, інновації?
Ремонти доріг і підходи до ремонтів змінюються щороку. Однак за останніх п'ять років — п'ять років війни, ми не можемо відчути на собі зміну цих технологій. Можу сказати, що дуже багато підходів змінилося безпосередньо щодо штучних споруд. З’явилися нові матеріали, захисні матеріали. Але це ми говоримо про нове будівництво, капітальні ремонти, яких під час війни практично немає. Тому, надіюся, ми їх побачимо в нашій області вже коли закінчиться війна.
