Майстрині з Бережан на Тернопільщині Олена Різник і Віта Білоус виготовляють різдвяні обереги — павуки та дідухи. Також навчають цього інших. За словами Віти Білоус, такі майстеркласи з кожним роком стають популярнішими.
Про традиційні різдвяні прикраси майстрині розповіли Суспільному.
"Павук — це різдвяний ткач"
Віта Білоус і Олена Різник мають свою етномайстерню. Вони вчать усіх охочих робити різдвяні обереги з соломи своїми руками. Віта Білоус свого першого павука зробила два роки тому. Солому замовляла, а виготовляла оберіг по відео з інтернету.
"На той час у мене не було поняття, як правильно робити павука. Робила, як було в інструкції. А тепер розумію, що павука можна скласти такого, як хочеш. Головне — має бути октаедр центральний, а до нього кріпляться інші. На виготовлення одного павука потрібно приблизно годину, може бути й більше. Все залежить від того, наскільки багатим вдасться павук", — сказала Віта.
Солому для оберегу заготовляють із середини літа. А потім ріжуть на шматки різної довжини. Щоб виготовити павука, розповідає Віта, окрім соломи потрібні також нитки та голки.
"На майстеркласи ми бермо вже заздалегідь заготовлену солому, нарізану на шматки різних розмірів — є велика, є меншого розміру. Також нам потрібні голки, у мене 18 сантиметрів довжиною, а також є менші, все залежить від розміру соломин. Нитки, якими будемо приплітати все, можуть бути різними, головне, аби були міцними. І також гострі ножиці", — говорить Віта.
"Роблячи різдвяного павука, мріємо про перемогу"
Основний елемент павука — октаедр. Це двостороння піраміда. Для того, щоб виготовити фігуру, потрібно 12 соломин, розповіла майстриня Олена Різник. А далі створюють більші й менші фігури та скріплюють між собою.
"Спочатку беремо три соломинки, населяємо і зав'язуємо два вузлики. Не потрібно дуже сильно зав'язувати, бо треба, щоб соломинки рухались. Якщо дуже сильно зв'яжемо, вони будуть тріскати".
"Коли населили три, беремо ще дві соломинки і прив'язуємо до будь-якого кута. У нас утворився ромб. За умови, щоб ниточка, якою зв’язуємо, була до самого кінця вільна. Ми на неї зав'яжемо аж 12-ту соломинку. Коли маємо ромб, беремо ще дві соломинки, і в нас уже утворюється трапеція.
Якщо так сталося, що нитка закоротка і вам не вистачає, це не страшно, можна дочепити її, оскільки вузлики й так сховаються у соломину. У нас повинні утворитися дві трапеції або своєрідний човник із соломи. І тепер нам залишилося прив'язати ще одну соломинку, щоб зв'язати до купи цей човник і утворити октаедр".
Олена Різник каже, предки вірили, що павук сплів Всесвіт.
"Павук — це різдвяний ткач, так його в народі називають. Наші предки вірили, він сплів Всесвіт отими своїми лапками, а павутина — це і є Всесвіт. Так, за повір’ями, починався світ. Коли працюємо над павуком, думаємо, що також маємо відношення до чогось сакрального, містичного. Адже починаються свята і віримо в дива. Працюючи над павуком, загадуємо щось гарне. Зараз всі одне загадуємо, щоб якнайшвидше була перемога і щоб наші хлопці повернулися додому".
Майстеркласи з виготовлення традиційних різдвяних оберегів стають популярними, каже майстриня Віта Білоус.
"Зараз люди стали більш свідомими, хочуть повернути всі традиції, згадати, як колись робили павуки і дідухи, як, власне, то Різдво відбувалося колись.
Зараз бажаючих створити павука власними руками є багато. Торік зробили лише два майстеркласи із плетіння павуків, а на цей рік було дуже багато замовлень. На жаль, ми навіть відмовляли людям, тому що не встигали всім приділити достатньо часу".
На майстеркласах людям показують стандартні зразки павуків, однак кожен додає до оберега щось своє.
"Кожна людина на майстеркласі робить павук, як ми кажемо, своєї мрії. Тобто, такий, який забажає. Вони складають по-своєму, добавляють своє щось, фантазують. І виходить щось зовсім нетипове, неповторне, хоча ми завжди даємо зразок, від якого можна відштовхуватися", — зазначила Віта.
"Вішають у куті хати, щоб у домі був мир і спокій"
Готового павука прикрашають.
"Беремо менший октаедр і зв'язуємо до основи нашого великого октаедра. Зазвичай починаємо знизу. Чіпляти готові фігурки можна і з боку, і знизу, і зверху. Можна прикрашати кутасиками з ниток, зірочками з соломи, дзвониками — це вже ваша фантазія".
За традицією, різдвяного павука потрібно вішати у куті кімнати.
"Він висить цілий рік і його функція — гарно рухатися й збирати негативну енергетику, щоб у хаті був мир і спокій. За рік ви його спалите і виготовите нового павучка".
"Предки вірили, що, заносячи дідуха в хату, заносили душі померлих"
Ще один різдвяний оберіг, який виготовляють бережанки, — дідух.
"В давнину дідуха спеціально ніхто не виготовляв. Жінки йшли в поле у липні, вижинали перший сніп, перевеслом його скручували і тримали до Різдва. Це був переважно житній сніп. Але зараз, звичайно, часи змінилися і дідух має більш оберегову функцію. Ми його виготовляємо переважно як сувенір. Приємно, що багато українців навіть замість ялинки ставлять у хаті дідухи", — розповіла Олена Різник.
Дідуха роблять з різних злакових культур.
"Це може бути овес, ячмінь, льон, зелена та жовта пшениця. Починаємо робити з вівса, тому що він пишний і з нього виходить гарний хвостик у центрі дідуха. Маємо дивитися на пучки, щоб гілочки були однакового діаметру.
Далі ставимо по колу льон. Розпочинаємо там, де закінчується основа вівса, і з ниток зав'язуємо вузлик. Потім добавляємо ячмінь, хвостики ячменю додадуть особливості цьому дідуху. Тепер можна додати пшениці. Наприклад, гілочки зеленої пшениці можна чергувати з жовтою, і так по колу розкладаємо. Виходить пучечок", — каже Віта Білоус.
Для дідуха потрібно щонайменше чотири пучки, розповіла Віта:
"Ми ставимо центральний пучок і три трошки нижче на одному рівні. І зв'язуємо їх разом".
За словами Олени Різник, дідуха ставлять на покутті або в куті хати:
"Предки вірили, що, заносячи дідуха до хати, вони заносили душі померлих предків. Тому і після святої вечері завжди залишають їжу предкам, бо вірять, що вони обов'язково прийдуть на вечерю".
