У Монастириськах на Тернопільщині 23 жовтня відбувся показ-дефіле лемківських костюмів. Назвали його "Спацер по дептаку". Завдяки грантовій підтримці міжнародних партнерів та співфінансуванню з обласного бюджету для музейного комплексу "Лемківське село" створили вісім комплектів одягу.
Про це Суспільному повідомила директорка музейного комплексу Віра Дудар.
У жіночому строї дефілювала зберігачка фондів музею "Лемківське село" Світлана Кобильняк:
"Я сьогодні представляла костюм центральної Лемківщини. Тут якщо концентрація на одяг пішла, на горсет, на намисто, пацьорки, по-нашому, то вишиття дуже скромне, тільки на рукавах. Що стосується спідниці і фартушка, воно все є плісуване і з басамунками. Найбільше радує тут вишиття".
Директорка музейного комплексу "Лемківське село" Віра Дудар розповіла, над створенням цієї колекції з серпня працювали фахівці з трьох областей:
"Пошиття — це одна частина, підготовка величезна — це друга частина. Діловодство, документація — це одне, а потім — визначити, який це буде костюм. Нам допомагали з консультаціями наші чудові монастириські майстрині, лемкині з Києва, а шила нам чудова компанія зі Львова".
Найбільша складність, за її словами, була з пошуком тканин:
"Немає таких ідентичних тканин, як були тоді, розумієте, дуже важко підібрати було. Власне, напевно, це найголовніша трудність, котра постала перед нами, коли ми готувалися до пошиття костюмів.
Хотіли показати усе різноманіття нашого лемківського вбрання. І тому ми брали з різних регіонів Лемківщини. Деякі репліки взяті з нашого автентичного одягу, деякі на жаль ми не маємо і шили вперше, і по фотографіях, і по консультаціях, і по спогадах.
Дефілюють наші лемки, голови товариств, наші музейні працівники, тобто люди, які безпосередньо на дотик з лемківством, на подих з лемківством".
Віра Дудар каже, найціннішими в цій колекції є чоловічі чуги. В одній з них дефілював голова Тернопільського обласного товариства "Лемківщина" Юрій Венгринович:
"Це є парадова чуга. Парадова, бо були ще й робочі, в яких ходили щодня. Вона зроблена з овечої вовни. Це був традиційний лемківський зимовий одяг. Вона, ніби має рукави, але руки в них зашиті, руки туди ніколи не пхали. Чуга немає кишень, то ці зашиті рукави й були своєрідні кишені. Туди пхали мариндю — продукти на цілий день, якщо йшли в гори чи на роботу".
Один з акцентів колекції лемківських строїв — весільний одяг.
"Перед вами святковий лемківський весільний стрій із західної Лемківщини. Це вже в нас міська мода. Я би із задоволенням повторила в майбутньому, коли я буду нареченою, — це насправді дуже стильно, дуже ніжно. Я просто в захваті від цього костюма", — розповіла учасниця дефіле Анна Дудар.
Костюм нареченого демонстрував Вадим Кульчицький:
"Найбільше сподобалася вишиванка, вона яскрава, приємна на око. Тут є таке пір’ячко на капелюсі, а найвище пір’ячко в молодого, значить він готовий до стосунків і будувати свою сім’ю. На моєму капелюсі ще є барвінок — це весільний символ".
Колекцію жіночого і чоловічого одягу створили завдяки ґрантовій програмі Українського культурного фонду та фінансування Швейцарсько — українського проєкту "Згуртованість та регіональний розвиток України", UCORD, що втілюється за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB, повідомила директорка департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлана Байталюк:
"Ґрантова пропозиція була написана на 350 тисяч гривень. Це відноситься до категорії малих ґрантів, але це зрештою все одно є дуже великим підсиленням для розвитку музейної установи і взагалі для посилення фондів музею.
І як співфінансування від обласної державної адміністрації ми надали 35 тисяч гривень. Це дуже хороший, успішний проєкт і, в цілому, Тернопільщина себе дуже гарно зарекомендувала в цьому грантовому просторі "Згуртованість заради культури". Тому що, здається, серед 52-х пропозицій, 17 надійшло від Тернопільщини. І з них сім успішних".
Захід, під час якого відбулося дефіле, лемки назвали "Спацер по дептаку". Окрім дефіле, тут представили виставку лемківських прикрас та традиційного одягу з фондів музею.
Нагадаємо, їх подарував музею американець з лемківським корінням Вільям Джула. Також тут виступали музичні та танцювальні колективи, які популяризують лемківську культуру.
Що таке "спацер" і "дептак" розповіла голова Всеукраїнського товариства "Лемківщина" Оксана Данилів.
"Спацер" — це прогулянка, демонстрація свого строю, , а по "дептаку" — це ходити по затишній вулиці, без шуму, без транспорту. Це означає, що ми зберігаємо свою лемківську культуру, це для молоді, для нашого майбутнього покоління".
За словами Віри Дудар, лемківські строї, які пошили для цього дефіле, використовуватимуть відвідувачі музею:
"Доля цих костюмів чудова, як для музею, бо ми маємо змогу вдягнути наших дорогих друзів, відвідувачів музею в ці строї. Адже ми не можемо одягати в нашу автентичну одіж. А в ці репліки, — ласкаво просимо. Одягайтеся, відчувайте той лемківський дух через наш лемківський одяг".
Читайте нас у Telegram — екстрені новини
Підписуйтеся на Суспільне Тернопіль у Viber
Приєднуйтеся до нас в Instagram
Наш канал в YouTube
Суспільне Тернопіль у WhatsApp
