У Вищому антикорупційному суді відбулося слухання справи щодо ексголови Тернопільської облради Михайла Головка. Його обвинувачують за 4 частиною 368 статті Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою у великих розмірах. Також інкримінують 1 частину 263 статті — незаконне поводження зі зброєю.
Цю справу розглядає суддя Маркіян Галабала.
Під час дебатів захисник Головка Віктор Скок сказав, що докази проти Михайла Головка зібрані з порушенням прав і свобод, а також, що 11 років ув’язнення – надто суворе покарання. Він розповів, що Михайла Головка обвинувачують у трьох діях, які він вчинити не міг:
"Перша — внесення об’єктів у перелік тих, які ремонтуватимуть за субвенцією. Йдеться про ремонт дороги у Збаражі. Такий перелік, згідно із законодавством, затверджує ОВА за погодження Державного агентства відновлення. У березні 2023 року комунальне підприємство "Тернопількомунінвест", яке є замовником робіт, звернулося до ОВА з проханням профінансувати капремонт дороги в Збаражі. Після цього 31 березня 2023 року були внесені зміни до бюджету області, де вже було передбачено фінансування цього об’єкту. Обласний департамент капітального будівництва підписав документи, їх затвердив тодішній заступник начальника ОВА Віктор Устенко. У квітні документ направили до Державного агенства відновлення, в травні погодили й направили лист на казначейство".
Нагадаємо, ремонтувало дорогу в Збаражі товариство "Авакс Проф", співзасновником якого є Олександр Ярмоленко, а замовником було комунальне підприємство "Тернопількомунінвест", директоркою якого є Олена Чумак. Договір про ремонт цієї дороги уклали в грудні 2020 року. Вкінці 2022 року ремонт завершили, але "Тернопількомунінвест" не заплатив підряднику 6 мільйонів 123 тисячі гривень. За даними слідства, за погашення цього боргу підозрювані й вимагали понад два мільйони гривень у директора товариства "Авакс Проф" (10% від суми боргу перед підприємством).
Друга дія, у якій підозрюють Михайла Головка, за словами його адвоката, – це погодження обласною радою переліку об’єктів, які потребують фінансування за рахунок грошей із субвенції.
"Сторона обвинувачення в обвинувальному акті зазначає, що перелік об’єктів начебто узгоджувався з головою Тернопільської облради, затверджувався першим заступником голови облради та заступником начальника ОВА. Погодження списку цих об’єктів з головою облради чи взагалі кимось з обласної ради законодавством не передбачено, тоді як ви можете інкримінувати цю дію? Жодного значення для казначейства акт узгодження не мав, а носив тільки інформативний характер і був похідним від переліку об’єктів. Він з’явився тільки після затвердження списку об’єктів у травні".
"Третя дія, яка йому інкримінована, — це те, що Головко повинен був забезпечити підписання директором КП "Тернопількомунінвест" Оленою Чумак актів виконаних робіт і оплату комунальним підприємством заборгованості перед ТОВ "Авакс Проф". Ми досліджували, як відбувалася оплата і з’ясували, що головним розпорядником коштів субвенції був департамент капбудівництва ОВА. Рішення про виділення грошей і їхній розподіл приймалося виключно службовими особами Тернопільської ОВА — департаментом фінансів і капбудівництва".
У своїй промові адвокат Головка посилається на переписки в месенджері whatsapp, а також телефонні розмови між представниками ОВА, директором департаменту капітального будівництва, співзасновником підприємства "Авакс Проф" та іншими. Серед його аргументів — допити свідків, зокрема заступника голови облради Володимира Болєщука, директора обласного департаменту капітального будівництва Сергія Рудяка, колишнього голови облдержадміністрації Володимира Труша та його заступника начальника Віктора Устенка, директорки ТОВ "Авакс Проф" Наталі Грохоли та співзасновника товариства Олександра Ярмоленка (у справ він свідок і заявник), директорки "Тернопількомунінвест" Олени Чумак, директора казначейства та інших. За словами Віктора Скока, жоден свідок не сказав, що Михайло Головко звертався до них щодо внесення доріг у перелік об’єктів, які підлягатимуть ремонту за рахунок субвенції, а перелік затверджував департамент капітального будівництва.
Сьогодні, 24 квітня, під час судового засідання виступав лише адвокат Михайла Головка. Слухання справи тривало більше трьох годин.
Судове засідання завершилося близько 17.50. Суд продовжить розглядати цю справу 30 квітня.
Що відомо про Михайла Головка та судові засідання щодо нього:
Нагадаємо, Михайла Головка та двох заступників голови обласної військової адміністрації — Ігоря Дем’янчука та Ігоря Гайдука затримали на хабарі в червні 2023 року. За словами прокурора антикорупційної прокуратури Артема Стельмаха, посадовці вимагали понад 2 мільйони гривень від місцевого підприємця. За це обіцяли підписати акти виконаних робіт з будівництва та ремонту інфраструктурних об'єктів комунальним підприємством Тернопільської облради. Всі троє чиновників вийшли під заставу, заплативши понад 800 тисяч гривень, Михайло Головко вніс гроші на наступний день після обрання запобіжного заходу. А вже в липні повернувся на свою посаду голови обласної ради, тоді вперше й прокоментував обвинувачення:
"Ті звинувачення, які мені інкримінують — неправомірна вигода, так би мовити, в народі хабар. Ніщо інше, як повний маразм, абсурд і провокація. Обласна рада вже майже 2 роки немає жодного відношення до бюджету. Ми не виділяємо жодної копійки. Ми на це жодним чином не впливаємо. Хабар, так званий, чи неправомірна вигода це в тому вигляді, якщо людина дає якісь послуги і за це їй якось розраховуються, чи віддячують. З нашої сторони не було жодних дій. Тому, це ніщо інше, як просто підступна, цинічна провокація", — сказав Михайло Головко.
Про гроші, з якими затримали Михайла Головка, говорити він не захотів, мовляв, йде слідство:
"Я не буду коментувати у зв'язку з тим, що йде слідство. Ніякого хабаря не було. Я ніколи не брав хабарів. Я готовий це підтвердити на детекторі брехні".
У жовтні 2023 року Михайла Головка таки зняли з посади голови облради. Він намагався повернутися через суд. І вдалося — 1 серпня 2024 року Львівський адміністративний суд поновив його на посаді й стягнув з облради 591 тисячу гривень як зарплату Михайлу Головку за час "вимушеного прогулу". Однак на посаді він протримався недовго — депутати в той же день організували таємне голосування та вдруге зняли його. Справу про хабар Вищий антикорупційний суд розглядав майже 2 роки. Адвокати спеціалізованої антикорупційної прокуратури просили в суду, аби Михайла Головка взяли під домашній арешт, однак їхнє клопотання не задовільнили. На передостанньому засіданні прокурор просив у суду визнати Головка винним за двома статтями кримінального кодексу — одержання неправомірної вигоди службовою особою у великих розмірах і зберігання вогнепальної зброї без дозволу. Й просив ув’язнити колишнього голову облради на 11 років, конфіскувати майно та позбавити його права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Михайло Головко пішов у політику в 2002 році, був членом політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Свобода".
У 2006 та 2010 роках був депутатом міської ради. Нардеп 7-го та 8-го скликань, депутат Тернопільської облради 5, 6 та 8 скликань, голова Тернопільської облради з 2020 по 2023 роки.
За час своєї політичної кар’єри неодноразово опинявся в центрі скандалів. У 2012 році тодішній нардеп Головко побився з членом "Партії регіонів" і заступником голови облдержадміністрації Петром Гочем через приміщення для проведення громадських зборів, які хотіла провести "Свобода", але в той же час там проводила громадські збори "Партія Регіонів".
Був учасником сутички й у Верховній Раді — у 2016 році побився з депутатом від "Блоку Петра Порошенка" Павлом Кишкарем через розбіжності поглядів на діяльність "Укргазвидобування".
Відомий Михайло Головко й завдяки розлитому молоку на сходах облдержадміністрації. Таку акцію разом зі свободівцями він організував у травні 2012 року. Як протест проти занизьких закупівельних цін на молоко "свободівці" вилили на сходи облдержадміністрації три бідони молока.
Михайло Головко брав участь і в інших акціях, зокрема в 2013 році розірвав сорочку під час штурханини з поліцією в парку Слави.
Тоді, 9 травня 2012 року, "свободівці" виступали проти комуністичних святкувань Дня перемоги 9 травня.
Також Михайло Головко в Верховній Раді виступав проти приватизації держмайна.
