У Сумах з кінця лютого цього року БО "МБФ" "Фундація друзів України" проводить культурні та практичні заняття для людей з порушенням слуху. Зараз з ними працює Ніна Островська, перекладачка жестової мови. Вона перекладала екскурсії по місту, тренінг з домедичної допомоги. Також вона співпрацює із Сумською ОВА.
"Безбар'єрність — це для всіх, це не тільки для людей, в кого які є порушення", — впевнена Ніна Островська — керівниця напрямку по роботі з людьми з порушенням слуху у міжнародному фонді БО "МБФ "Фундація друзів України".
У лютому 2025 року на базі Центру культури й дозвілля вона проводила майстер-класи для дітей з перекладом жестовою мовою.
"Це тривало до кінця навчального року. Влітку ми почали серію екскурсій по місту спільно з Агенцією промоції Суми. Вони давали нам екскурсоводів, а я перекладала. Зараз уже не проводимо, бо на вулиці холодно. Далі плануємо ще проводити коли потеплішає", — розповіла Ніна Островська.
Також Ніна займається перекладом жестовою мовою великих відео які робить Сумська ОВА.
"Це моя ініціатива. Я також додатково перекладаю їхні брифінги — ті, що стосуються освіти, соціальної сфери, військових. Скажу, що вся важлива інформація від ОВА — і військова, і цивільна — перекладається жестовою мовою. Короткі відео військова адміністрація титрує сама, і робить це справді правильно: літери чітко видно, і вони правильного розміру".
За словами пані Ніни, цього літа вони провели навчання з домедичної допомоги для людей з порушенням слуху.
"Було одне на всю Україну навчання з домедичної допомоги для людей з порушенням слуху. Це ми організовували спільно Громадською організацією Купина та за фінансової підтримки Крокус Інжиніринг. У нас є такий відповідальний крутий бізнес, який нам це все профінансував. І це вони самі запропонували допомогу".
За її словами, по Сумах досить багато проблем щодо безбар'єрності.
"Усі наші держустанови, які вважають, що вони доступні, — по факту вони не доступні. Я була в ЦНАПі: там є стрілочки, де в них вихід і куди виходить — нічого не видно. Вона там висить десь у куті, де її ніхто не бачить. Немає цих загальних табличок із прописаним шрифтом Брайля. І додатково — це ж для глухих було б видно, куди йти, де що знаходиться: що на першому поверсі, що на другому.
Плюс оці всі їхні ресепшени — вони ж усі не безбар’єрні, вони всі дуже високі, і людину на кріслі колісному просто не видно.
Ще, що стосується людей із порушенням слуху: якщо, наприклад, є черга, а йому треба спитати, куди пройти, у який кабінет — то йому треба відстояти всю чергу", — додала Ніна Островська.
За її словами, місцева влада "багато розповідає про безбар'єрність, але не знає, як це правильно зробити".
"Вони замість того, щоб зробити краще, роблять тільки гірше або для галочки".
У Сумському національному театрі імені М. Щепкіна у вересні представили виставу для глядачів із порушеннями слуху.
"Для прикладу: у Києві перекладач сидить на сцені, на нього світить спеціальне світло — і відразу ти бачиш усе, що відбувається на сцені, і перекладача. А тут вони повісили телевізор десь під стелею, дуже маленький, через який нічого не видно", — сказала Ніна.
"Це зручно для всіх. Наприклад, коли ти живеш у безбар’єрному готелі, ти не дивишся собі під ноги, а спокійно йдеш, бо знаєш, що там не буде порога чи якоїсь невідомої сходинки", — додала пані Ніна.
Також Ніна порівняла титри на відео про надання Сумам звання "Місто-герой".
"У нас є, що робити, навіть не за космічні гроші. Якщо подивитися титри на відео про "Суми — місто герой" від Артема Кобзаря (Сумська МВА) і Сумської ОВА. Між ними велика різниця", — поділилася думками Ніна.
Відео начальника Сумської ОВА Олега Григорова:
Відео Артема Кобзаря, в.о. Сумського міського голови:
"Наприклад, у тебе малий спить, а ти відкрила відео — і нормально зрозуміла, про що вони говорять. Просто прочитала нормально, нормальним розміром букв, а не таким, що лупу треба брати".
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
