У печі, на сковороді та на капустяних сушених листках – так пригадує про приготування перепічок мешканка Попівської громади Любов Крига. Каже, цю страву смачно готувала бабуся її чоловіка. Чому люди пекли чорні та білі перепічки і яку начинку обирали – жінка розказала Суспільному.
“Це називається перепічки. Бабуся їх часто пекла того, шо у дитинстві діти любили”, – так пригадує про страву Любов Крига.
Каже, смачно готувала перепічки бабуся її чоловіка 1902 року народження. Вона жила у Соснівці.
“Перепічки пеклися у печі, на сковороді, або на капустяних листках сушених. Або такі лопати спеціальні були. Поки на хліб піч нагріється, то для перепічок її так дуже нагрівати не треба було. Пекли перепічки залежно від того, який достаток у сім'ї. У кого трошки багатшенько було, пекли з білої муки, бо пекли білий хліб. А в кого біднішенько – пекли і чорненькі перепічки”, – пояснює жінка.
Начинку можна обирати різну, додає пані Любов.
“Вони були дуже смачні, бо пеклися із капустою, із картоплею, з горохом, із м'ясом. У кого яка начинка була. І вистигала вона швиденько. Бабуся пече, а діти зразу хапають гарячі і їдять”, – каже мешканка.
Перепічки – страва побутова і притаманна Конотопщині, говорить жінка. Яку начинку додає сама, пані Любов пояснює:
“Картопля-товканка в нас казали. У нас не казали пюре. Це картопелька зварена, товчена, зажарочка туди, і фарш на сковорідці піджарить, і мішається. Я готую їх на сухій сковороді, трошечки так олійкою чуть-чуточку, і під кришкою”
Рецепт перепічок
До 0,5 літри теплої води додати стакан олії, одну чайну ложку солі, 2-3 чайні ложки цукру, дріжджі 50-70 грам. Далі замісити еластичне тісто.
Поки підходить тісто, підготувати начинку: закрити картоплю, з якої приготувати пюре з маслом, додати фарш, перемішати. На пательні підсмажити цибулю до золотистого кольору. У начинку рівнозначно взяти фаршу і пюре.
Тісто підходить приблизно хвилин 20-30. З нього зробити овальні заготовки, в які покласти начинку, випікати на сухій пательні під кришкою, почергово перевертаючи. Готові перепічки викласти у миску і перемазати маслом.
Про страви, які ще притаманні Конотопщині, жінка каже:
“Вергуни робили дуже часто. Юшку з галушками в нас робили. Ще називалася страва пудря. Я не знаю, хто каже і не так, але у нас це були млинці на яйцях замішені, борошно і крохмаль. Готували млинці теж на сухій сковорідці, тоді їх кришили, складали у казанок, масло туди додавали, підливали трошечки водичкою й у піч. Вони набухали, такі пишні були”, – говорить мешканка.
Пані Любов пригадує, у печі готували і паски на Великдень.
“Така каструля на чотири літри молока. І повну піч пасок напечем. Зав'язувала голову платком і лазила прям отуди в піч, накривала їх зверху газетами мокрими, щоб вони не погоріли. А свекор такий був у нас строгий дядько. Вийде під двір, питають: “Шо там твої роблять? – Та-а, мої дрьопанки кльоцають шось”. А тоді паски як удадуться, він ходе хвастає: “А в нас паскі добрі получилися”. У того сіли, у того пригоріли”, – згадує Любов Крига.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
