Добрий ранок! П'ятий день Мультиспортивного Євро-2022 розпочинається!
Данило Даниленко не пройшов до півфіналу у бігу на 400 метрів. У своєму кваліфікаційному забігу він показав час 46.39 секунд.
Українка Ганна Соловей потрапила у завал під час омніуму
В останній частині омніуму гонці на очки Ганна Соловей зіштовхнулася з грецькою та угорською велосипедистками і впала на треку. Продовжити змагання українка не змогла.
Скелелаз Даниїл Болдирєв - про "золото" на Мультиспортивному Євро
- Як готує себе до виступів у скелелазінні
"Я виходжу на кожен забіг - у цьому й прикраса нашого спорту, ти повинен виходити на кожен забіг як на останній і віддавати усього себе. Якщо будеш виходити і тиснути на суперника, віддавати їм енергію, то ти програєш одразу. Я забуваю про свої регалії і виходжу як українець Даниїл Болдирєв, котрий може перемогти і буде до кінця робити усе для перемоги".
- Як оцінює виступ на Євро-2022
"У нас все дуже швидко і дуже емоційно. Я зараз стою, ноги підкошуються, це дуже емоційний вид спорту: у тебе одна спроба, ти повинен її зробити дуже швидко. Для мене є такий позитив: я жодного забігу не провів чисто. Якби зробив чисто, було б 5.3-5.4 секунди. Я ще змінюю кінцівку, буду наближатися до 5.0 секунди - хочу щоб знову був український рекорд написаний в історії. Я в це повірив: уже змінив для цього серединку. Тяжко було тільки тому, що прокинувся о п'ятій ранку. Мені не подобався мій стан м'язів, але я зробив правильну розминку. Сказав собі: "Даниїл, якщо будеш думати про м'язи, то не зможеш бігти. Тому треба думати, як я можу принести "золото" Україні". У мене вся енергія пішла туди. Ми це зробили - Україна перемогла".
- Про те, як показував футболку "Proud to be Ukrainian" під час змагань
"Я завжди говорю, дуже пишаюся тим, що українець. Українець - найкраща країна, і буде найкраща. І ми українці маємо великі серця. Україна дала мені дуже багато, незважаючи на труднощі в спорті". Сказав ще на попередньому чемпіонаті світу, що пишаюся тим, що я українець. Зараз для мене дуже важливо, щоб весь світ знав, що я українець. Це не зарозумілість, а порив душі".
- Про повномасштабну війну РФ в Україні
"Я з Донецька, я не можу туди приїжджати. У нас в Україні проблеми з інфраструктурою, тільки все почало будуватися в Конча-Заспі, крита стінка, щоб тренуватися - і почалася війна. Як Путін відчував, що Україна зараз буде найкраща країна в Європі. Поки у нас не було скеледромів, я тренувався в Німеччині, жив саме в Мюнхені. Я так вважаю, що вони почули мій український дух, любов до всього світу. Відчули, що можна любити і жити в мирі. Нам сьогодні потрібна зброя, але після перемоги треба усю зброю нафіг спалити і жити в цивілізованому світі. Без Росії, звісно. Ми можемо жити в любові та мирі, я це хотів показати своїм бігом та відношенням до суперників, до вас".
Українські легкоатлети оцінили невдалий виступ у марафоні на чемпіонаті Європи-2022
- Віталій Шафар
"Почав я з групою, 5-10 км мені добре біглося. А далі... Вийшло, що форма була не така, як хотілося. На підготовці був у високих горах. Можливо, був якийсь COVID-19, бо він був у швейцарської команди, з якою я тренувався. 10-20 км намагався бігти в групі, а далі погода та все інше не дали показати кращий результат. Старався бігти на якесь місце".
"Взагалі, щоб бігти марафон на результат, треба температура 10-12 градусів. Якщо більше 20, залежить від того, наскільки пристосований організм до теплої погоди. 25-27 градусів – це ненормально. Потрібно було бігти о 5-6 ранку, як по всьому світу проводять: коли ще темно. Щоб просто спортсмени добігли на результат і мали задоволення від бігу, а не мучилися. Гадаю, що половина марафонців відмучилася, а ще відсотків 10-20 не добігли та зійшли".
"Війна, гадаю, вплинула на всіх. Кожен починав думати, що зробити для України. Нам допомагали всі: світ, Європа. І фінансами, і зборами. Я мав усе, тренуючись у Швейцарії та перебуваючи там".
- Ігор Гелетій
"Нічого не вийшло. Провели непогану підготовку. Плани були прибігти в межах свого результату. На початку дистанції відчував себе добре, але ближче до половини щось стало важко. Ноги стали важкими, всередині затиснуло все. Довелося знизити темп. Стало настільки важко, що цілі змінилися – була задача просто фінішувати. Я знижував темп, місцями навіть доводилося трохи пройтися, а потім знову бігти. Вдалося фінішувати.
Чому так сталося? Гадаю, що є різні нюанси. Можливо, щось пішло не так, бо було спекотно. Все потроху, усі фактори. Організм був не готовий показати тут якийсь високий результат".
"Не можу сказати, що я задоволений. Але радий, що зміг закінчити дистанцію. Гарна підтримка була по дистанції, це дуже підбадьорювало, підтримувало. Не давало розслабитися по дистанції, незалежно від того, чи ти лідер, чи аутсайдер".
- Вікторія Калюжна
"Якщо чесно, я сама не розумію, що сталося, бо була готова дуже добре. Але на першій половині не бігли ноги. Не розумію ані я, ані тренер. Будемо розбиратися, що сталося. На 26-му кілометрі вирішила зійти, бо темп дуже впав. Всі мене підбирали, і я не могла швидше бігти".
"Насправді, коли розпочалася [повномасштабна війна], я зовсім не бігла. Не було бажання, та й така була ситуація. Але згодом я зібралася, були гарні тренування. Поїхали в гори, були на висоті. Все пройшло дуже добре, була гарна підготовка. За розрахунком тренера, я була готова набагато ліпше, ніж був мій особистий рекорд. Не знаю, у чому причина. Зараз дуже важко морально, але за фізичним станом я була готова. Не розумію, що сталося".
У коментарі Суспільне Спорт легкоатлетка Марина Килипко, яка припинила виступи у стрибках з жердиною у кваліфікації, оцінила свій виступ та розповіла про труднощі, які спіткали її на шляху до Мюнхена.
"Звичайно, було важко з перельотами з Юджина після чемпіонату світу, акліматизація – три, чотири дні. Але все це можна пережити. Я приїхала у Фінляндію – там ми мали півтора тижня, де зробили кілька гарних тренувань, і вже треба було їхати сюди".
Більше - тут.
