"Коли стоїш на кордоні, то навіть надії немає". Українські рапіристки ледь дісталися на ЧЄ у Сербію

У день вильоту українок на змагання Росія розпочала повномасштабне вторгнення.

У сербському місті Нові-Сад із 26 лютого до 2 березня проходитиме юніорський чемпіонат Європи з фехтування. Серед учасників - і українські спортсмени, але лише ліченій кількості з них вдалось дістатись міста, що приймає турнір.

Жіноча юніорська команда в складі Катерини Буденко, Аліни Полозюк, а також Світлани та Ольги Сопіт ще 23-го лютого проводила навчально-тренувальні збори в Конча-Заспі. А вже 24-го лютого о третій годині дня мала б вилетіли до Сербії. Але саме 24-го о п'ятій ранку Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Небо для авіаперевезень закрили, а дістатись до Нові-Сад тепер можна було лише одним способом - автівкою.

Читайте також: Обстріли Харкова "градами", Бердянськ і переговори. Вторгнення РФ в Україну, день п'ятий. Онлайн

"Коли все сталось, я вже розуміла, що ми нікуди не полетимо. Тренери тривалий час не виходили на зв'язок. Почалась війна - усе інше вже неважливо. Ми навіть не думали, що хтось шукає інші способи, як дістатись до Сербії. Однак раптом із нами сконтактували та запропонували поїхати машиною. Я була впевнена, що через годину ми розвернемось і поїдемо додому, бо все стояло. Але вдалось", - розповідає Суспільне Спорт Катерина Буденко.

Відвезти дівчат на змагання, попри всі ризики та лунаючі в Києві вибухи, вирішив батько сестер Сопіт - Олександр. За його словами, шлях до пункту пропуску "Порубне" в Чернівецькій області на українсько-румунському кордоні зайняв близько доби. Спочатку Олександр намагався перетнути кордон разом зі спортсменками на машині, але через воєнний стан із України не випускають чоловіків у віці від 18 до 60 років. Таким чином батько рапіристок супроводжував їх пішки до того моменту, як вони перейдуть на нейтральну територію між Україною та Румунією.

Катерина Буденко зазначила, що саме пішки вони стояли в черзі "8 годин у повному хаосі". Водночас рапіристка також наголосила, що румунські прикордонники допомагали українцям - роздавали їжу та воду, надавали автобуси для подальшого перевезення.

"Коли ти стоїш на кордоні, то в тебе навіть надії немає - нічого не рухається. Батько сестер Сопіт не міг стояти поруч із нами, тому він увесь час спостерігав за нами зі сторони, чи вийшло перетнути пункт. У Порубному не було окремого проходу для пішоходів і для автівок - усі через одні ворота заходили. Саме тому були величезні затори. Ворота відчинялись буквально на 30 секунд, встигало пройти до десяти осіб. А стояти в очікуванні доводилось годинами.

Був повний хаос - люди прилипали один до одного з усіх боків. У нас ще ж чохли були з екіпіруванням. Як тільки відчиняли ворота, усі починали до них нестися - мені мало не вивернули руку. Головне - не впасти, аби тебе не затоптали", - розповіла фехтувальниця.

Після перетину кордону на українську команду очікував не менш простий шлях - від румунського міста Серет, що на кордоні, українки за допомогою волонтерів доїхали на автобусі до Бухареста. Після цього їх підібрав на авто румунський фехтувальник, який відгукнувся на прохання місцевої федерації фехтування. Зрештою, після понад трьох діб у дорозі (77 годин) фехтувальниці опинились у місті, де проходять змагання.

Катерина, Аліна, Світлана та Ольга не встигли на особистий турнір, адже прибули до Сербії лише 27-го лютого, коли рапіристки змагались 26-го. Україну в цих змаганнях представила лише Христина Петрова. Вона так само була на зборах у Конча-Заспі, але встигла 24 лютого зранку виїхати останнім потягом із Києва до Ужгорода, де так само пішки перетнула українсько-словацький кордон і дісталась звідти машиною до Сербії.

На запитання, чи вдалось уже прийти до тями після такої дороги, Катерина Буденко сказала, що аж ніяк ні:

"Думала, що відпочину і прийду до тями - ні. Прийшли до зали на маркування зброї, а в мене комок у горлі стоїть: неприємно дивитися на звичайну спокійну обстановку, що навколо ходять росіяни та організатори, які одразу підійшли до нас і сказали, що "тут політики немає". Чого ще очікувати від Сербії?

Розумію, що треба фехтувати і доводити всім, що ми сильні, але поки що мені настільки все одно на все це. Відразу видно людей, які не прокидалися під звуки вибухів. Вони переживають за нас, але уявити їм важко".

Попереду на українську збірну чекає командний турнір. Він відбудеться 1 березня, а до складу основної четвірки потрапили Буденко, Полозюк, Петрова і Ольга Сопіт. Саме в такому складі українська команда вже піднімалась на п'єдестал у цьому сезоні. На етапі Кубка світу в румунській Тімішоарі вони вперше в історії українського фехтування вибороли "золото" в командній першості на подібних змаганнях. І тепер будуть намагатись знову стати призерками, але вже чемпіонату Європи в Нові-Сад.

Читайте також: Жіноча збірна України з фехтування вперше в історії виграла "золото" юніорського етапу Кубка світу

Що відомо

Після повномасштабного вторгнення РФ до України чоловіча збірна України з фехтування на рапірах відмовилась фехтувати з Росією на етапі Кубка світу в Каїрі. У командній першості українські рапіристи зустрілись із росіянами на стадії 1/8 фіналу і заявили, що не будуть проводити бій, поки "їхні родини вдома в небезпеці".

Читайте також: "Росіяни стояли, опустивши голови". Збірна України з фехтування відмовилась виходити на бій із РФ

Так само від поєдинку з російською шпажисткою відмовилась українка Емілі Конрад. На юніорському чемпіонаті Європи в Нові-Сад в 1/32 фіналу вона вийшла на росіянку Анастасію Назарову. Українка відмовилась фехтувати з тих же причин, що і українські рапіристи в Україні, але зняття Конрад в офіційному протоколі пояснюється "медичиними причинами".
Раніше олімпійська чемпіонка з фехтування на шаблях Ольга Харлан виступила на підтримку Збройних сил України та назвала російську армію "вбивцями, що виконують особистий наказ Гітлера".

"Коли стоїш на кордоні, то навіть надії немає". Українські рапіристки ледь дісталися на ЧЄ у Сербію

Що відомо

Як українські спортсмени реагують на повномасштабне вторгнення РФ