Щоб вирішити суперечки у розумінні причин Волинської трагедії, насамперед потрібно провести фахові історичні дослідження з повноцінним діалогом між істориками обох країн. Про це повідомила докторка історичних наук, професорка Волинського національного університету імені Лесі Українки Оксана Каліщук.
Про це вона сказала в етері YouTube-проєкту Суспільного "Тема тижня".
Оксана Каліщук розповіла, що Волинською трагедією називають обопільні знищення мирних мешканців (українців і поляків) на території заходу України, Холмщини, Підляшшя у період 1943-1944 років, здійснені загонами УПА, ОУН та польською Армією Крайовою.
"Одне із найскладніших питань у цих подіях — встановлення кількості жертв. На сьогодні ми не маємо точної цифри. Всі дані базуються на свідченні очевидців, які не можна остаточно верифікувати. З польського боку називають 100 тисяч жертв. Однак є історичні дослідження, які розвінчують такі дані. Єдине, що можна стверджувати, що найбільше жертв було на Володимиреччині, Ковельщині", — розповіла Оксана Каліщук.
Професорка додала, що конфлікт має низку історичних причин:
"У XIX столітті було протистояння між панським двором, який ототожнювався з польською громадою, і селянами-українцями, згодом відбулись події Національно-визвольних змагань у 1917-1921 років і навіть початок Другої світової війни сприймався українцями і поляками по різному на цих територіях — для перших ворогом номер один був Радянський Союз, а для поляків, очевидно, Третій Рейх".
Плани стосовно пошукових робіт
Український інститут національної памʼяті у 2025 році планує провести пошукові роботи для подальшої ексгумації останків жертв Волинської трагедії на території Рівненської області у відповідь на звернення польських громадян.
Як повідомив Суспільному голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, запити щодо пошуку жертв Волинської трагедії чи ексгумації тіл у Польщі блокують:
"Роками ми помічали, що міжурядові механізми не працюють через позицію польських посадовців. І отримавши запит від громадянки Польщі, ми вирішили допомогти із пошуковою операцію залишків жертв, адже, вочевидь, з польської сторони такі запити блокуються".
Антон Дробович зазначив, що пошукові роботи проводитимуть на території одного поховання у селі на Рівненщині:
"Доки ми не отримаємо конкретних картографічних даних від польської громадянки й поки не буде оприлюднений план роботи інституту на наступний рік, ми не будемо розкривати, коли саме проводитимо ці роботи й який це населений пункт, бо це все ж дуже делікатна справа".
Політичний контекст
Засновник і керівник центру досліджень "Польща-Україна" Даріуш Матерняк розповів Суспільному, що наразі тема Волинської трагедії у Польщі, окрім історичного, також є елементом політичного дискурсу:
"На жаль, багато наших політиків ось вже вісім років навмисно говорять деякі слова про ці події, які направлені не на розв'язання питання, а для підігравання із внутрішніми виборцями. Це об’єктивно ускладнює процес вирішення з ексгумацією тіл, вшанування жертв трагедії обома країнами".
Відеоверсію етеру дивіться нижче.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook