Ольга Базилевич народилась у сім'ї, яку радянська влада репресувала через підозру в співпраці з Організацією українських націоналістів. Коли жінці було два тижні, її матір арештували й помістили у підвал тюрми Народного комісаріату внутрішніх справ у Здолбунові, що на Рівненщині. З в'язниці дівчинку викрала бабуся.
Через понад 70 років історію свого порятунку Ольга Базилевич розповіла Суспільному.
"Перші дні життя я провела у в'язниці з мамою. Версія була така, що мене через вікно викрадали", — зазначила 76-річна Ольга Базилевич. Вона додала, що у 1948 році немовлям її разом з мамою утримували у в'язниці НКВС у Здолбунові. Радянська влада підозрювала її родину у допомозі повстанцям ОУН.
"Багато було ув'язнених тут. Разом з ними, з політичними, сиділи "зеки". Я плакала, а вона, ця "зековка", казала: «Зроби щось з нею, а то я її задушу». І мама дуже боялася, щоб, не дай Бог, вона нічого не зробила з дитиною", — зауважила жінка.
Дівоче прізвище Ольги Базилевич — Кравчук. Її родину радянська влада репресувала восени 1947 року. Дядька "НКВСисти" катували у в'язниці у Львові, а батьків жінки та її бабусю вивезли на примусові роботи до Росії.
"За три хвилини як можна зібратися? Все позабирали, то взяли якийсь кусок хліба, подушки, таке, що можна було б взяти. Завантажили їх на підводу, відвезли у Здолбунів, в товарні вагони їх завантажили. Людей було дуже багато. Відвезли в Росію, в Омськ", — поділилася Ольга Базилевич.
Вона також додала:
"Були бараки, в бараках лежала солома, морози вже були, бо це був листопад місяць, там уже сніг лежав. Мама була вагітна, напевно на місяці шостому. Почали хвилюватися, де народжувати. Казали: «Де буде ця дитина? Може ж і замерзнути». І от вони готувалися, щоб мама втікала звідти".
Взимку того ж року, мамі Ольги, Ксенії Кравчук вдалося утекли з табору, в якому утримували репресованих українців. З собою жінка мала лише трохи грошей та сухарів. Ольга Базилевич розповіла, що її мама дісталась до села Івачків, звідки була родом:
"Там вона уже переховувалась. Думали, що ніхто не знав, але через два тижні після того, як мама мене народила, "КГБісти" приїхали, маму забрали і поселили у в'язницю".
У стінах в'язниці Ольга Базилевич провела перший місяць свого життя. Пригадала, що, з розповідей мами, вона часто плакала і недоїдала.
"Приходила бабуся, мамина мама, приносила може молоко якесь, я не знаю. Приходили, провідували маму. Тут була вчителька "політична" і вона підказала мамі: «Скажи своїй мамі, що покупаєте Олю і привезете мені назад». Це, наче, така версія була. Бабуся прийшла зі своєю рідною сестрою. І мама до неї вийшла, каже: «Заберете Олю, покупаєте отут в річці й назад принесете її», — зазначила жінка.
Бабуся переховувала новонароджену дівчинку у селі, у цей час матір жінки допитували "НКВСівці". Про викрадення доньки вона не зізналася. Через місяць Ксенію Кравчук вдруге вивезли на територію Росії. Ольга Базилевич розповіла, що своїх батьків вона не бачила шість років:
"Я пам'ятаю, пішла в Івачкові у перший клас і приїжджає тато за мною. А я ж його не бачила, не знаю. Мені кажуть, а я тікаю від нього, боюсь його. Пам'ятаю, ще у нас фотографія була, там мама зі своєю подружкою у таких сарафанах. І приходила ця подружка в тому ж сарафані до нас провідати. Я як побачила цю жіночку, почала плакати, кричати: «Це моя мама!» Я думала, що це мама".
У 1955 році батькові Ольги Базилевич вдалося забрати її в Росію. Там вона вперше побачила маму і трьох молодших сестер.
"Мама виходить і так до мене: «Донечко, донечко!». Вона мене обнімає, а я вже не відчула, що вона моя рідна мама. Потім уже я до неї звикла", — поділилася жінка.
В Україну родині Кравчуків вдалося повернутись у 1959 році. Ольга Базилевич пригадала, що у їхньому будинку оселилась інша родина і батькам довелося шукати новий дім:
"Бо якби мої батьки на місці тут були, життя було б зовсім інше, ми б так не страждали".
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
