Пам’ять козаків і селян, які загинули в битві під Берестечком, вшанують на Рівненщині 7 липня. Панахиду за загиблими 373 роки тому служитиме предстоятель Православної церкви України Епіфаній. Подію наживо транслюватиме команда каналу Суспільне Культура.
Як відзначатимуть 373-ту річницю битви, розповів Суспільному директор Національного історико-меморіального заповідника “Поле Берестецької битви” Леонід Галабуз.
Меморіальний комплекс козацької слави розташований між селами Пляшева та Острів. Тут щороку за загиблими у Берестецькій битві служать панахиду, організовують ходу й покладання квітів та козацьке таборування.
Подію наживо транслюватимуть на каналі Суспільне Культура — з 9:00 до 11:00 та у Facebook Православної церкви України.
"Богослужіння очолюватиме її митрополит Епіфаній, звичайно будуть архієреї, владики. Прийти можуть усі охочі. Навіть будуть безплатні автобуси везти від Покровського собору у Рівному", — розповів Леонід Галабуз.
Після служби відбудеться покладання квітів до пам'ятника загиблим у Берестецькій битві.
На території заповідника організують мініярмарок, де майстри продаватимуть свої вироби. Відвідувачі зможуть побачити експозиції Національного історико-меморіального заповідника, додав директор:
"Буде шість-сім наметів з виробами майстрів — з дерева, лози. Відкриють підземелля, церкву та експозиції музею. Гості побачать козацькі предмети з поля Берестецької битви, що не є муляжами, а віднайдені й виставлені в нашому музеї. У підземеллі — кістки та черепи загиблих козаків і селян, порубані шаблями й простріляні кулями. Люди можуть відвідати Михайлівську церкву, де перед битвою молився Богдан Хмельницький".
За словами Леоніда Галабуза, на території заповідника влаштують козацьке таборування:
"У них своя програма, нам її ще не представляли. Вони можуть показати козацьку зброю — шаблі, гармати. Певно, будуть варити куліш, стріляти з лука. Минулого року їх було небагато, більша частина воює".
Кожного року вшановують загиблих у битві під Берестечком у різні дати. Леонід Галабуз пояснив, що день визначають залежно від Великодня.
"Колись відзначали три дні — п'ятницю, суботу й неділю. Це було на дев'яту п'ятницю після Великодня. Тобто Великдень був основною датою, від якої відштовхувалися при відзначенні".
Що відомо про битву під Берестечком
Військо Запорізьке під проводом Богдана Хмельницького та союзні йому кримські татари проти армії Речі Посполитої зійшлися у червні 1651 року біля села Пляшева.
В 1914 році в пам'ять про полеглих козаків і селян збудували церкву-меморіал святого Георгія Переможця. Нині це пам'ятка архітектури національного значення з єдиним в Україні зовнішнім іконостасом. Це розпис Івана Їжакевича "Голгофа". Нині Свято-Георгіївському собору 110 років.
"Вважається, що козаки зазнали поразки, але ця битва настільки виснажила сили поляків, що вони після неї не могли оговтатись. Потім вони не змогли зібрати війська і зазнали поразки. Тобто битва під Берестечком була вирішальною та допомогла у війні проти поляків здобути перемогу", — розповів Леонід Галабуз.
У 1966 році на цьому місці створили історико-меморіальний заповідник “Поле Берестецької битви”.
У 1989 році саме на Козацьких могилах, під час вшанування загиблих козаків, члени Народного Руху вперше підняли синьо-жовтий прапор на масовому заході в Рівненській області.
"Цифри загиблих козаків різняться. Поляки зазначають про 50 тисяч козаків. Традиційно вважається, що загиблих було до 30 тисяч. Це була найбільша битва середньовіччя. З обох сторін у ній брали участь майже 300 тисяч людей", — поділився директор заповідника.
У 1991 році понад пів мільйона людей зібралися на відкриття пам'ятника героям Берестецької битви. Прибули народні депутати України, голова Верховної Ради України – Леонід Кравчук і патріарх України – Руси – Мстислав Скрипник.
"До війни приїжджали десь від 15 тисяч до 30 тисяч людей. Зокрема, у 1991 році, коли відкривали пам'ятник козакам, було найбільше людей — до 800 тисяч. Цього року, думаю, буде небагато людей — до трьох тисяч. Приїжджають найбільше зі Львівщини, Волині, Тернопільщини, Хмельниччини", — розповів Леонід Галабуз.
Сюжет Суспільного зі спогадами учасників вшанування 340-ї річниці Берестецької битви
У 2008 історико-меморіальний заповідник отримав статус національного. Указ про це підписав президент Віктор Ющенко.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
