Триває проєкт зі збереження сакральної архітектури Здолбунівської громади, що на Рівненщині, у цифровому форматі. У межах ініціативи планують оцифрувати 26 історичних храмів. Для кожного об'єкта створюють 3D-модель, панорамний турПанорамний тур (або віртуальний тур) — це інтерактивна онлайн-екскурсія, яка складається з об'єднаних панорамних фотографій або відео. Вона дозволяє оглядати приміщення чи місцевість на 360 градусів та переміщуватися між точками огляду за допомогою комп'ютера чи смартфона., збирають історичні матеріали та записують спогади місцевих жителів.
Про це в етері Українського Радіо. Рівне розповів директор Здолбунівського краєзнавчого музею імені Олега Тищенка Олександр Чижевський.
За його словами, проєкт перебуває на фінальному етапі польових робіт: із 26 об'єктів оцифрували 20, ще шість планують завершити найближчими днями. Після цього команда зосередиться на обробці зібраних матеріалів.
«Наша мета — зробити не просто красиві фотографії храмів, але і якісно їх оцифрувати. Тобто мати 3D-моделі, які потім дослідники, архітектори чи будь-хто інший зможе використати для досліджень, роботи, реставрації», — пояснив Олександр Чижевський.
Що саме оцифровують
Для кожного храму створюють повну 3D-модель зовнішнього вигляду споруди. Для цього використовують, зокрема, зйомку з дрона та подальше опрацювання цифрових даних.
Окремо команда створює панорамні тури всередині храмів. Вони дозволять переглядати споруди онлайн незалежно від того, де перебуває користувач.
«Ми не можемо поки що оцифрувати все, що є в храмі всередині, тому що це масштабна робота, щоб працювати з розписами, з іконами, з книгами. Це, насправді, роки праці. Тому перший крок, щоб хоча б розуміти, який храм є зараз, — це якраз ці панорамні тури», — розповів директор музею.
Він зазначив, що до цифрового профілю кожного храму також додадуть аудіоісторію тривалістю до п'яти хвилин, історичні тексти, довідки та інші зібрані матеріали. Для об'єктів фіксуватимуть точні розміри, дати, часові межі та інформацію про священнослужителів.
Результати планують опублікувати на спеціальній сторінці медіаархіву Здолбунівського краєзнавчого музею, який також у розробці.
Чому важливо зберегти храми у цифровому форматі
Олександр Чижевський зауважив — оцифрування має допомогти зберегти вигляд історичних споруд, які можуть бути втрачені або змінені.
З його слів, загрозою для сакральної архітектури є не лише війна. Історичні храми можуть втрачати автентичний вигляд через непрофесійні ремонти. Як приклад він навів дерев'яні церкви, які обшивають пластиком або металом.
«Є мета максимально зберегти храми в такому форматі, в якому вони є наразі. Втрачається через непрофесійність. Буквально рік чи два тому була новина про те, що на Поліссі люди просто порізали храм історичний XVIII століття на дрова, бо захотіли будувати новий. В селі на Острожчині декілька років тому була точно така ж сама ситуація. І я думаю, що не секрет, і точно слухачі бачили храми, які зашиті в пластик чи в метал. Можу багато пояснювати, що стається, коли дерево зашите в пластик, воно не дихає», — поділився він.
До проєкту включили історичні споруди, зокрема дерев'яні храми, а сучасні церкви XXI століття не залучали. Він фактично охоплює всі дерев'яні храми Здолбунівщини та декілька мурованих у Дермані, Здовбиці та Здолбунові.
Записують не лише історію храмів, а й спогади людей
Окремий напрям проєкту — усна історія. Команда записує свідчення священників, старожилів та місцевих дослідників. На думку Олександра, це важливо через поступове скорочення населення у селах: людей стає менше, разом із ними втрачаються і свідчення про минуле.
«Ці перші вуста, або одні з перших вуст, є найбільш важливим. Ми записуємо усе, що можемо записати про об'єкт. Потім ще знаходимо якихось старожилів, які там живуть. Тобто, це такі класні, насправді, польові експедиції, які потім дають нам додаткові матеріали, бо потім можемо їхати вже опрацьовувати конкретне село, власне, його історію, не тільки храму», — сказав директор музею.
Олександр Чижевський зауважив, що для команди цінними є навіть легенди та перекази, які можуть не мати документального підтвердження. У такому випадку їх планують позначати як неперевірені, а не подавати як встановлений історичний факт.
Окрім усних свідчень, дослідники працюють з архівами при церквах та матеріалами Державного архіву Рівненської області. При цьому він наголосив: проєкт не претендує на повноцінне історичне дослідження кожного храму — це радше збір та систематизація доступних даних.
Частину результатів можна буде побачити офлайн
Як зазначив директор музею, для шести об'єктів планують підготувати друкований каталог із посиланнями та зібраними історіями. Наклад першого видання становитиме 100 примірників. Їх планують передати священникам, місцевим громадам, а частину залишити в музеї.
У перспективі цифрові моделі можна буде використовувати не лише для перегляду. Команда розглядає можливість створення на їхній основі виставок, артбуківАртбук (від англ. artbook) — це графічний альбом або книга, що містить колекцію ілюстрацій, фотографій, ескізів або інших візуальних матеріалів, зібраних під однією обкладинкою., VR-проєктівVR-проєкти — це ініціативи, застосунки чи цифрові середовища, створені на основі технології віртуальної реальності (Virtual Reality), які повністю занурюють користувача у штучно створений 3D-світ за допомогою спеціальних гарнітур чи шоломів. та інших форматів.
Також у музеї планують окремий великий проєкт з оцифрування церковних архівів. Йдеться, зокрема, про метричні книги XVIII–XIX століть, у яких містяться записи про народження, хрещення, шлюби та смерті жителів сіл.
Олександр Чижевський зазначив, що частина таких документів перебуває у неналежних умовах зберігання і може бути втрачена. Тому спочатку їх планують оцифрувати, а потім досліджувати та публікувати.
Коли можна буде переглянути оцифровані храми
Директор проанонсував, що перші результати проєкту планують опублікувати з 15 вересня 2026 року. Повністю наповнити цифрову платформу матеріалами з усіх 26 об'єктів очікують на початку жовтня.
У перспективі цифровий архів хочуть розширювати на інші території. Олександр Чижевський вважає, що досвід Здолбунівщини можна застосувати для дослідження сакральної архітектури всієї Волині.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
