Депутати Рівнеради на сесії 20 червня прийняли рішення перейменували чотири вулиці на честь загиблих бійців у російсько-українській війні. Йдеться про Барвисту, частину Льонокомбінатівської і Набережну. Одна з мешканок останньої прийшла висловити свою думку щодо перейменування.
На сесії міськради 20 червня депутати проголосували за перейменування таких вулиць:
- вулицю Барвисту — на вулицю Олексія Романчука;
- частину вулиці Льонокомбінатівської, від перехрестя вулиць Василя Червонія та Льонокомбінатівської до перехрестя проспекту Генерала Безручка та вулиці Льонокомбінатівської — на вулицю Богдана Нікітіна;
- вулицю Набережну — на вулицю Тараса Давидюка;
- проєктну вулицю 3, в районі забудови вулиць Ґрунтова та Волошкова — на вулицю Мухи та Самчука.
33 депутати підтримали це рішення одноголосно.
Після цього слово надали рівнянці Анні Шмигельській, яка проживає на вулиці Набережній:
"Наша вулиця не названа ніякими комуністичними, радянськими назвами. Вона має географічну назву. Я не розумію, чому потрібно перейменовувати саме цю вулицю. У нас на Набережній є два хлопці, які загинули — на їхню честь не перейменовують. Честь та повага Тарасу, він поклав життя за нас, але їх ще буде багато. Він не перший, і, на превеликий жаль, не останній".
Жінка запропонувала перейменувати сквер на Набережній на честь загиблих бійців і запевнила, що було опитування мешканців вулиці щодо перейменування:
"У нас багато скверів та парків, є що перейменовувати. Тут 510 голосів, ми ходили збирали по Набережній. В інтернеті проголосували 710 голосів. Немає жодної людини, яка б сказала: «Так, я хочу, або мені байдуже». Всі — проти".
Керівниця ГО "Рівне — Такмед" Тетяна Воронцова, яка ініціювала звернення до Рівнеради щодо перейменування вулиці Набережної на честь рівненського пластуна, зазначила, що 744 рівнян і 74 громадські організації це підтримали:
"Це більше п'яти тисяч людей. Якщо ми говоримо про математику, то однозначно — це за перейменування вулиці Набережної. Навіть якби можна було перейменувати Соборну — ми хотіли б це зробити. Тарас заслуговує на це. Саме Тарас — це та особистість, на прикладі якої мають виховуватися наші діти й наші внуки. Нас не стане, але вулиця Тараса Давидюка — буде!".
Мати Тараса Давидюка, Людмила, під час сесії міськради зазначила:
"Тарас дійсно заслужив на цю вулицю. Ви вшанували пам'ять мого сина. Моїй подяці немає меж".
Хто такий Тарас Давидюк
37-річний боєць 14-го окремого полку ЗСУ Тарас Давидюк загинув 3 листопада на околиці села Роботине Запорізької області. Військовий розвідник був багаторічним членом організації Пласт.
З початку російсько-української війни Тарас Давидюк долучився до добровольчого батальйону "Гарпун", де служило багато пластунів. Опісля продовжив службу в одному із окремих розвідувальних батальйонів ЗСУ. Додому повернувся весною 2019 року і став зв’язковим 33 куреню імені Уласа Самчука рівненського Пласту, та редактором інформаційного сайту "Горинь-Інфо". 24 лютого 2022 року знову пішов на фронт, воював у підрозділі разом із побратимами з "Гарпуна".
З тиждень до загибелі Тарас Давидюк написав у Facebook: "На сьогодні немає і не може бути важливіших справ, ніж війна. І це мають зрозуміти всі. І не лише зрозуміти, але й діяти відповідно".
Поховали Тараса Давидюка у Рівному на кладовищі Грабник, поряд із могилами рідних.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
