У Рівному 8 листопада попрощалися із пластуном, журналістом, громадським діячем, військовим розвідником Тарасом Давидюком. Він загинув під селом Роботине Запорізької області.
Із 37-річним бійцем 14-го окремого полку ЗСУ Тарасом Давидюком рівняни прощалися на майдані Незалежності. До війни військовий розвідник був багаторічним членом організації "Пласт", з 2019 року — редактором інформаційного сайту "Горинь-Інфо".
Зі слів його побратима Маркіяна Яциняка, Тарас Давидюк загинув 3 листопада внаслідок атаки дрона-камікадзе армії РФ:
"В Запорізькій області, на околицях населеного пункту Роботине під час виконання завдання, коли він їхав з метою евакуювати свою групу військовослужбовців, це трапилося. Під час виконання бойового завдання зазнав поранень, несумісних з життям".
Тарас Давидюк з початку російсько-української війни служив у добровольчому батальйоні "Гарпун", опісля — в розвідувальному батальйоні ЗСУ.
Додому він повернувся навесні 2019 року, працював редактором інформаційного сайту "Горинь-Інфо". Після повномасштабного вторгнення знову пішов на фронт.
Маркіян Яциняк впродовж кількох років воював разом з Тарасом Давидюком у складі "Гарпуна":
"Тарас був людиною виключної скромності, працьовитості і завжди бажав працювати на результат. В тому плані, що йому не треба були відпустки, вихідні. Він хотів чим менше приділяти часу чомусь іншому, крім війни. Це людина, яка завжди знала, як поводитися, був тактовним у будь-якій ситуації. І ніколи, попри свій спокійний характер, не боявся взяти на себе відповідальність".
До війни Тарас Давидюк перебував у багатьох патріотичних рухах. У Національній скаутській організації "Пласт" був спершу вихованцем, а потім — виховником, зазначив член станичної пластової ради Артем Остапюк.
"Він був зв'язковим куреня, координував майже всі хлопчачі гуртки в Рівному, в пластові й сьогодні зібралися його вихованці, з якими він займався. Він для всіх пластунів, незалежно від віку, був добрим другом. Він не був наставником, він був справжнім другом і хлопці його менші приходили до нього пити чай. Це його вирізняло насправді з-поміж інших пластунів".
Крім того, Тарас Давидюк розвивав пластові осередки на Рівненщині, додав його друг Олександр Денисюк:
"Тарас був виховником, працював з дітьми. Тарас був інструктором, передавав якісь свої вміння, навички. Він був адміністратором, розвивав місцеві осередки. Тобто коли така людина іде, усі одразу відчувають якусь порожнечу, яку нема чим заповнити".
З майдану Незалеженості траурною ходою вирушили до Свято-Покровського собору.
Поховали Тараса Давидюка у Рівному на кладовищі Грабник, поряд із могилами рідних.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
