Катерина Ступницька — 25-річна парамедикиня із села Залізниця, що на Рівненщини. Дівчина тричі підписувала контракт зі Збройними силами України. У перші дні повномасштабного вторгнення РФ вона рятувала поранених українських воїнів, які брали участь у боях за Київ. Катерина загинула 8 березня 2022 року, їй присвоїли звання Героя України — посмертно.
Про бойовий шлях медикині її батьки розповіли Суспільному.
Тетяна Ступницька пригадала, як 23 лютого 2022 року востаннє бачилась з донькою, 25-річною військовою медикинею Катериною Ступницькою:
"Вона зателефонувала і каже: «Приїдьте, мамо, на Рівненський полігон забрати речі». Дощик такий моросив. Мряка була того дня".
У дитинстві Катерина мріяла стати лікаркою, розповів її батько Віктор Ступницький:
"Жаб різала, вчилася, шукала таких пацієнтів, які не втечуть — так і росла. Навчалась добре. Ми навіть ніколи не знали, що в неї щось не так. Поки додому прийде, то уроки на пеньку вивчить".
Дівчина навчалась у медичному коледжі в Дубні, потому майже рік пропрацювала у сільському фельдшерсько-акушерському пункті.
"Це було її, вона так хотіла, не боялася. Мене теля колись побило, то вона мені уколи колола. Руки трусилися, але вколола", — поділився батько дівчини.
Перший контракт зі Збройними силами України Катерина Ступницька підписала 2 вересня 2016 року, а вже за два місяці була її перша ротація у зону АТО. Тоді медикині було 20 років.
Мама Тетяна Ступницька розповіла, що донька спочатку була у містах Луганської області — Сєвєродонецьк, ЛисичанськТимчасово окуповані Росією міста :
"Розказувала, як одного рятували й каже: «Мамо, ми просто ковзались по крові, але ми мусили його реанімувати, мусили робити свою роботу»".
Другий контракт дівчина підписала у 2019 року.
"У 2021 я вже рахувала дні. Вона тоді приїхала. Я кажу: «О, Катю, вже кілька днів залишилось і контракт закінчиться», а вона так засміялася. Кажу їй: «Що, може знову підписала?». Каже мені, що так: «Уже ж підписала, уже не повернеш»", — поділилася Тетяна Ступницька.
У перші дні повномасштабного вторгнення Катерина Ступницька у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого брала участь в обороні Києва, розповіла її мама. Медикиня рятувала бійців під час боїв за визволення селища Макарів, через яке росіяни намагалися прорватись до столиці.
"8 березня були обстріли. Вони хотіли потрапити в Макарів і 14-та бригада росіян не пустила. Через це вони під'єднали авіацію й скинули бомби. Будинок зовсім зруйнований. Біля будинку на дорозі теж дуже велика вирва була. Хлопці були в сусідньому будинку, але всі живі. Будинок розвалився, але хлопці живі лишились. А тут командир ще був, то дістали з-під завалів. А Каті немає, Катю — вбило".
Про смерть доньки батьки дізналися від її бойової посестри.
"«Вона — ціла. Її вбило, але вона ціла», — я не могла ще зрозуміти, як це вона ціла, якщо її вбило. Для мене не було усвідомлення, як таке може бути. Потім лише зрозуміла, що така бомба розірвалася біля неї, що там могло бути, що завгодно", — додала мама дівчини.
19 березня 2022 указом Президента України Катерині Ступницькій присвоїли звання Героя України посмертно.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
