Хотіла отримати держдопомогу: жительку Рівненщини ошукали через фішингове посилання

Хотіла отримати держдопомогу: жительку Рівненщини ошукали через фішингове посилання

шахрайство
. Фото ілюстративне/Суспільне Рівне

Жителька Рівненщині за допомогою фішингового посилання віддала шахраям понад п'ять тисяч гривень. За даними слідства, вона хотіла отримати соціальну допомогу від держави та вказала банківські дані.

Про це 11 березня повідомила пресофіцерка поліції в області Анна Цап.

За її даними, 34-річна жителька Дубенського району побачила у соцмережі допис з інформацією про державну виплату.

"Перейшовши за посиланням — вказала дані банківської картки, зокрема й CVV-код та пін-код. Згодом виявилось, що платформа — фішингова. Від справжніх такі сайти відрізняються кількома символами", — зазначила пресофіцерка.

Шахраї отримали доступ до банківського рахунку жінки та списали 5 тисяч 100 гривень.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом шахрайства. Санкція статті передбачає позбавленням волі від трьох до восьми років.

За даними правоохоронців, упродовж січня-лютого 2024 року вони зареєстрували понад 400 випадків шахрайства.

Що таке фішингові посилання та як їх розпізнати

Фішингові посилання – це вебресурс, який виманює реквізити платіжних карток під виглядом надання неіснуючих послуг. Такі посилання націлені на заволодіння як грошима, так і персональними даними українців.

Начальник відділу протидії злочинам у сфері комп’ютерних систем Департаменту кіберполіції Євгеній Дороганов наголосив, що у будь-якому не можна передавати свої персональні дані, тому що за ними, маючи певні бази даних, можна встановити ваші й інші дані, в тому числі — банківські:

"Якщо вам дзвонили з банку, представлялись співробітником банку, все ж таки не треба називати ваші персональні дані, особливо, якщо він запитує. На зворотній стороні вашої картки є номер гарячої лінії, покладіть слухавку, передзвоніть, запитайте, тому що співробітник банку ніколи не запитує такі дані".

Перевіряти інформацію рекомендує й у випадках, якщо вам повідомляють, що хтось з родичів потрапив у халепу.

"А шахрай просто телефонує родичам і на емоційному фоні хоче заволодіти вашими грошовими коштами. Якщо ж ми все-таки говоримо про розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, то треба думати, куди ти клікаєш", — зауважив Євгеній Дороганов.

Правоохоронці наголосили, щоб отримати державні виплати варто використовувати офіційні джерела — сайт Мінсоцполітики або Дію.

Як не стати жертвою шахраїв – поради інспектора кіберполіції:

  • не передавайте фото банківської картки через соцмережі, номер карткового рахунку, 16 цифр, варто надсилати лише прописом;
  • під час купівлі-продажу товарів через інтернет не можна переходити за додатковими посиланнями, оплату варто проводити тільки з платформи, яка є на сайті;
  • необхідно прив’язати свій номер телефону до паспорта, аби шахраї не змогли відокремити його від карткового рахунку;
  • візуально оцініть якість сайту, де збираєтесь купувати чи продавати товару — фішингові сторінки мають помилки у доменному імені: зайва крапка, риска, буква та інше;
  • працівники банку ніколи не запитують інформацію про термін дії карткового рахунку та CVV-код. Не просять встановити додаткові мобільні застосунки, а також не запитують паролі чи коди підтвердження зі смс.

Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube

На початок