На Рівненщині прокуратура передала до господарського суду 18 позовів проти фермерів, які приватизували землю. Йдеться загалом про 50 гектарів, повідомила прокурорка Ірина Гіліс. Окрім того, правоохоронці вивчають законність безоплатного отримання ще близько 150 га землі членами інших господарств.
Є фермери, які незгідні з такими діями прокуратури. З ними спілкувалися журналісти Суспільного.
Що кажуть фермери
Землевласник Петро Бас на полі площею понад 13 гектарів разом із сім'єю до 2018 року вирощував овочі на продаж. Чоловік отримав акт на постійне користування землею для ведення фермерського господарства у 1992 році. З його слів, пізніше, через зміни у законодавстві, цю землю він приватизував.
"Скористалися цією статтею і розпаювали землюзгідно з чинним законодавством. На сьогодні, у прокуратурі лежить наша справа про незаконне відчуження землі. Держгеокадастр завірив всі документи, всі юридичні підстанції й органи завірили, дали в приватну власність. І сьогодні нам висувають звинувачення у незаконності. Це — проблема", — зазначив Петро Бас.
Фермер Микола Прокопчук понад 30 років разом зі своєю родиною вирощує зернові та олійні культури. Робить це у селі Ставки на полі площею 15 гектарів. Нині його право на власність землі розглядає суд.
"Зприводу того, що неправильна процедура оформлення документів. Прокуратура просить суд винести крайні вердикт — це конфіскація землі. Зараз на 15 гектарів посіяв 6,5 гектарів озимої пшениці й решта землі підготовлена під посівні культури. Розумієте, все провіялося, ніде ніхто не зупинив. Нам видали державні акти на кожного члена господарства про право власності нотаріально завірені, зареєстровані в Державному реєстрі", — розповів Микола Прокопчук.
Судовий процес
Нині позови від прокуратури отримали члени шести господарств у Дядьковицькій та Городоцькій громадах, розповів голова обласної асоціації фермерів та приватних землевласників Андрій Кузьмич:
"Так, це дійсно проблема. Важливо, щоб ця ситуація з землями не почалась масштабно. Бо такої землі дійсно багато, ми надіємося, що це питання вирішимо на користь фермерів. Якщо ж заберуть землю, повернуть її в комунальну власність — все одно ми будемо вимагати, щоб ця земля оброблялася фермером".
Зі слів голови Городоцької тергромади Сергія Поліщука, передача землі фермерам у приватну власність відбувалась відповідно чинного законодавства.
"Якщо рішення суду буде таке, що скасує наше попереднє рішення і земля повернеться в комунальну власність сільської ради і якщо на той момент буде така можливість юридично, щоб фермери викупили ці землі — я думаю, що депутати підтримують таку ідею", — зауважив Сергій Поліщук.
Наразі, прокурори до господарського суду передали 18 позовів щодо людей, які отримали земельні ділянки. Зокрема, йдеться про 50 гектарів на території Рівненського району. Крім того, правоохоронці вивчають законність безоплатного отримання ще близько 150 гектарів земель членами інших господарств, розповіла прокурорка відділу обласної прокуратури Ірина Гіліс.
"Можливість приватизації земельних ділянок, які використовувалися фермерськими господарствами мають право лише ті їх члени, які зробили свій внесок у вигляді земельних ділянок, які були у їхньому користуванні. Зокрема, якщо людина була членом фермерського господарства, однак земельна ділянка нею не вносилась для цього фермерського господарства — приватизувати цю земельну ділянку вона право не має", — розповіла прокурорка.
З 2001 року нормативно-правовий акт, щодо приватизації земель фермерами не змінювався. Втім, у 2023 році, коли харківські прокурори виграли у Верховному суді справу щодо незаконного привласнення, тлумачення земельного закону стало іншим, зазначив голова комітету з питань аграрного, земельного та довкілевого права національної асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський:
"Прокурорські працівники, як привід, використали один судовий прецедент, коли Велика палата сказала, що той, хто отримав державний акт, може приватизувати, хто був членом фермерського господарства на той момент. Але ті члени, які приєдналися до господарства пізніше — не можуть. Точніше можуть, тільки в загальному порядку. Автори таких позовів просто неправильно розуміють те, що сказав Верховний суд. А він сказав, що вони можуть в загальному порядку. І цей загальний порядок тут дотриманий".
Як пояснила Ірина Гіліс, загальний строк позовної давності — три роки. Однак, прокурори можуть звернутись до суду і пізніше, якщо обґрунтують дотримання цих термінів або поважність причин їх пропущення.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
