Після видобутку бурштину на Рівненщині рекультивації потребує близько 10-ти тисяч гектарів земель різного цільового призначення. Це площа більша, ніж Рівне та сусідній Квасилів разом узяті. Науковці ж зазначають: шансів на відновлення родючості такого ґрунту – небагато.
Напередодні місцевих виборів у марафоні “Місцеві” Суспільне розповідає про проблеми, якими насправді живуть люди в регіонах і як їх можна вирішувати на місцевому рівні, іноді не чекаючи великих політичних рішень.
По поличках: чому стихійний видобуток – еколихо
Те, що нелегальний видобуток бурштину шкодить екології Рівненського Полісся і не тільки – розуміється саме по собі. Однак, наука може чітко пояснити, до чого це призводить. Зробити це Суспільне попросило кандидата географічних наук, доцента Національного університету водного господарства та природокористування Івана Залеського.
"Коли ми гідрометодом видобуваємо бурштин (тобто велика кількість води під великим тиском і до глибини 30 метрів), насоси викачують водою всю складову землі, яка там є. Бурштин спливає з водою і його забирають. Порушується, в першу чергу, той природний розріз, його ніколи не відновиш в такому порядку, в якому він був", – каже науковець.
Це відео зняли кілька років тому нелегальні старателі та хизувались ним у соцмережах.
Водоносні горизонти від такого масового втручання старателів теж змінюються, – каже Іван Залеський.
"Підземні води тих же ґрунтових вод, які на Поліссі високо залягають, вони сполучаються з нижчележачими породами з другими водоносними горизонтами. І та вода, яка технічно нагнітається в шар, якраз поповнює забрудненою водою", – зазначає доцент НУВГП.
Ґрунтові "муки" – з точки зору науки
Питання поліських земель, зіпсованих старателями, науковці досліджували не один раз. Наприклад, брали зразки ґрунту до глибини 40 см і побачили, що родючих шарів – немає. завідувачка кафедри агрохімії, ґрунтознавства і землеробства Національного університету водного господарства та природокористування Тетяна Колесник.
"Залишилась тільки материнська порода, тобто те, з чого утворився цей ґрунт. І якщо ми захочемо відновлювати ці землі чи для лісогосподарського використання, чи для сільськогосподарського – нам потрібно буде відновлювати родючість ґрунтів. Ми змушені будемо вкладати кошти на те, щоб в цих ґрунтах з'явився основний показник родючості – ґумус. По факту, ми його захоронили цей гумус, або взагалі втратили", – пояснює науковиця.
Рекультивуєш – а вони знов миють...
Те, що землі, на яких легально добувають бурштин підприємства, рекультивують – не рятує ситуацію. Така думка Івана Залеського.
"Рекультивація проводилась тільки при проведенні державними організаціями "Укрбурштин" на Клесівському родовищі десь 10 років тому. Сосна садилась, інші дерева, засівалась трава і таке інше. Але ці старателі йдуть за державними площами і повторно нищать. Посадки були до 1,5-2 м, сосна виросла, її знов знищили", – каже науковець.
Те, що старателі приходять на землі, де уже був видобуток – має цілком логічне пояснення, – каже доцент НУВГП.
"Вони знають по досвіду своєму, що при будь-якому видобутку, особливо гідравлічному, залишається в тих шурфах до 30-40% бурштину, який помпа не витягнула, не викачала. І вони йдуть після того, що закрили ділянки державні, вони хочуть поповнити свої достатки. Після них рекультивація вже ніяка не робиться", – Каже Іван Залеський.
Історія одного клондайку
Біля селища Клесів Сарненського району, яке напряму асоціюють із нелегальним видобутком бурштину, є урочище "Хрести". Територія Клесівського лісового господарства передана у тимчасове користування державному підприємству "Укрбурштин".
Після завершення процесу промислового видобутку державне підприємство зобов'язане рекультивувати 274 гектари лісів.
"Екскаватор знімає верхній шар ґрунту, доходить до шару, де є бурштин. Перероблену землю складують. Коли завершиться видобуток – територію мають вирівняти і посадити ліс", – пояснює процес інженер з охорони захисту лісу Юрій Примак.
Нелегальні старателі вже пошкодили понад тисячу гектарів території Клесівського лісгоспу. Такі дані Суспільному озвучив сам Юрій Примак. Вказує і на ліси, пошкоджені помпами старателів повторно – вже після рекультивації.
"Помпи – вони йдуть лісом, знищують його. Ліс висихає – вже вирізувати треба. Шкодять ґрунти. І головне – це незаконно", – каже лісівник.
В урочищі "Хрести" СБУ влаштовувала рейд на початку березня 2020-го року. Старателі працювали саме на території, відведеній держпідприємству.
На території поряд із ділянкою, де все-ще триває видобуток, вже провели рекультивацію земель. Сосна, яка любить піщану землю, каже лісівник, прижилась добре і без додаткового підживлення.
Як багато понівечено
В обласному управлінні лісового й мисливського господарства Суспільному повідомили, що у Держлісфонді області налічується понад 5,5 тисяч гектарів земель, порушених внаслідок незаконного видобутку бурштину.
Загалом рекультивації на території області потребують близько 10 тисяч гектарів земель різного цільового призначення у Сарненському, Рокитнівському та Дубровицькому районах. Це площа більша, ніж територія Рівного та сусіднього Квасилова разом узяті. Такі орієнтовні дані озвучив перший заступник начальника головуправління Держгеокадастру в області Микола Шустов.
"За інформацією Інституту землеустрою, з яким ми спільно працюємо, останні роботи з розробки проекту рекультивації були у 2016 році. Не поспішають землевласники розробляти робочі проекти. А потрібна інвентаризація, щоб знати точну площу, яка потребує рекультивації", – каже Шустов.
При чому рекультивації потребують як землі лісового фонду, так і сільськогосподарські, – розповіли Суспільному у Клесові.
"Усі вони потребують біологічної і технічної рекультивації. Треба вольове рішення уряду, з урахуванням думок геологів та експертів, які прийматимуть ці землі", – вважає юрист Клесівської ОТГ Андрій Вєдров.
Лише за приблизними даними, щорічні збитки державі від нелегального видобутку становлять 300 мільйонів доларів. Шкоди ж, завданої природі, підрахувати ще складніше.
Батогом, але не пряником...
З певною періодичністю силові структури звітують про боротьбу із нелегальними старателями та скупниками бурштину. На посаді голови Нацполіції Сергій Князєв відзначив, що з-поміж Волинської, Рівненської та Житомирської областей робота правоохоронців найбільш відчутна саме на Рівненщині: найбільше затримань, найбільше вилучень, найбільше судових справ.
Також долучаються до протидії нелегального видобутку й в СБУ. 23-го вересня чергова спецоперація, до неї залучили сили Центру спецоперацій "А". "Альфа" є підрозділом, одна із задач якого – антитерористична діяльність.
Кадри, які оприлюднили в прокуратурі та СБУ
Коли вони хотіли вивезти вилучені мотопомпи – поліщуки, за версією пресслужби УСБУ, чинили спротив, тож довелось застосувати світлошумові гранати та стріляти у повітря. Травмованих не було.
Це кадри, зняті місцевими.
Однак, вилучення, рейди, періодично й спецоперації на Поліссі відбуваються активно щонайменше десяток останніх років. Проте нелегальний видобуток це не зупиняє. Місцеві аргументують це просто: немає роботи.
В ОДА на питання Суспільного ще у травні повідомляли, що, за їхньою інформацією та даними поліції, нелегальний видобуток, якщо порівнювати із 2019-м, скоротився приблизно удвічі. Менше – це:
- 411 заяв і повідомлень про нелегальний видобуток з початку року;
- 87 – з ознаками кримінальних правопорушень;
- 11-м людям оголосили про підозри;
- вилучили 24 мотопомпи, 6 автомобілів і понад 300 кілограмів бурштину;
- на розслідуванні 171 кримінальне провадження.
Ложка меду є, але побачимо, як його їстимуть
У грудні 2019-го нова Верховна Рада ухвалила закон про регулювання видобутку бурштину. Про його важливість в Україні говорили останній десяток років, але далі слів у нардепів справа не дійшла.
Новий закон передбачає видачу дозволів на видобуток напівдорогоцінного каміння на певних земельних ділянках, також він вносить зміни до Земельного кодексу, якими передбачається проведення розвідувальних робіт щодо пошуку покладів бурштину.
Водночас, закон запроваджує кримінальну відповідальність за незаконний видобуток і відповідальність за недотримання вимог рекультивації.
На Рівненщині відбулись перші "бурштинові аукціони", загалом таких було п'ять. Фірми запропонували мільйони, а в окремих випадках – кілька десятків мільйонів за ділянки.
Але як на практиці відбуватиметься легальний процес видобутку і як на це реагуватимуть місцеві нелегальні старателі – можна буде побачити лише за певний проміжок часу, коли перша фірма візьметься "відбивати" вкладені мільйони.
В останні п'ять років ціни на світових ринках на бурштин знизились. Це – одна із причин, чому видобуток пішов на спад.
Автори: Руслан Савуляк, Іван Марчук
