У 2024 році загалом очікують такі ж тренди на ринку праці, як і у 2023-му. Також ймовірні оптимізація в IT-сфері та дефіцит робітників в агробізнесі.
Експертка ринку праці Тетяна Пашкіна пояснила в етері "Суспільне. Спротив", яке становище на українському ринку праці, як впливає мобілізація та з які проблеми є у працівників та роботодавців.
Які проблеми є на ринку праці
"Я прослухала пресконференцію пана Залужного і якщо він не знає, що буде творитися у 2024-му році, маючи найбільший коефіцієнт неупередженості — це війна, то було б дуже оптимістично вважати, що я знаю, що буде відбуватися 2024-му році. Якщо рік буде схожий на 2023-й, то в принципі тренд буде той самий. Це буде помірний зріст, можливо, оптимізація ситуації в IT.
Хотіла б, щоб це було підвищення кількості і якості вакансій в агробізнесі і виробництві, яким зараз дуже тяжко. Відповідно, щоб роботодавці змогли відповісти на ті виклики, на які є — дефіцит кандидатів, іноді недостатнє фінансування через те, що не хочуть, а не через те, що не можуть. Ніхто не відміняв нашу "улюблену" боротьбу з ейджизмом і сексизмом.
Я гадаю, що нових виплат не буде, будуть старі, але в пропорції дефіцит фахівців, а знов-таки — через небажання деяких роботодавців звертатися до 45+, можливо, подвійний полуторний дефіцит".
Як розподілилася залученість регіонів України
"Молодь в нас є наразі або вже працевлаштована, або мобілізована, або за кордоном. 2023-й рік приніс певне географічне перегрупування вакансій, схід у нас не настільки активний, як захід. Можливо, буде насиченість ділової активності західних регіонів.
Через нестабільність півдня хотілося б, щоб Одеса повернула собі ті позиції, які були втрачені через те, що туристичний потенціал міста наразі не дуже реалізовується і нестабільність не дає розвиватися тим сферам, які давали вакансії і годували місто".
Мобілізація та повернення з фронту: як це впливає на ринок праці
"Якщо дійсно відбудеться те, що анонсовано, себто ті 500 000 людей будуть вилучені з ринку праці — нам доведеться або перекваліфікувати фахівців суміжних професій, або оптимізувати навантаження. В тому сенсі, що там чотири працівники будуть тепер виконувати те, що раніше виконували п'ять. Або ми будемо це автоматизовувати, намагатися фемінізувати певні чоловічі вакансії.
Багато компаній вже готуються до того, щоб повернути ветеранів на свої робочі місця — адаптовують робоче середовище, практикують більшу інклюзію тощо. Це не властиво всім роботодавцям, це наша зона росту. Наскільки я розумію, відбудеться певна ротація, себто люди, які повернуться з фронту, будуть прийняті або роботодавцями, до яких вони хочуть і будуть долучатися, або будуть шукати собі нові робочі місця, або підуть у підприємці.
Зараз ситуація, коли ветерани не хочуть бути підпорядкованими і хочуть організовувати власні бізнеси. Держава це підтримує і є певна пільгова кредитна програма на бізнес для ветеранів, тому чому ні?"
Які галузі можуть найбільше відчути дефіцит кадрів
"Мені здається, ті, що й до цього — виробництво, сільське господарство, логістика, комбайнери, трактористи, вантажники, охоронники тощо. В нас ситуація, коли іноді мирним людям доведеться перекваліфікуватися. Наприклад, в агрохолдингах тепер є департаменти з розмінування і найбільш дефіцитна професія — сапер. Тому навіть тепер в цивільних організаціях ми мусимо підтримувати певні нові спеціальності, які допомагають теперішнім бізнесом вести свій основний бізнес-процес".
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
