На Рівненщині жінка вирішила допомогти чоловіку, який нібито був військовим, та перерахувала на рахунок шахрая понад 20 тисяч гривень.
Про це 12 жовтня повідомила спеціалістка відділу комунікації поліції в Рівненській області Світлана Карачун.
36-річна жителька селища Рокитне наприкінці вересня у соцмережах познайомилися із нібито військовослужбовцем, який отримав поранення в зоні бойових дій і перебуває в госпіталі. Під час спілкування той зауважив, що у закладі не вистачає медикаментів, а відтак потрібні гроші.
"У підтвердження своїх слів, чоловік навіть висилав фото, що він — на лікарняному ліжку. Співчутлива жінка спочатку перерахувала тисячу гривень. Потім зловмисник попросив іще фінансово допомогти, бо вкрай складна ситуація, і запевнив, що згодом все поверне", — розповіла Світлана Карачун.
Загалом, за її даними, жінка перерахувала на рахунок чоловіка 20,4 тисячі гривні. Після цього він заблокував свій профіль, а номер його телефону не відповідав.
Правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом шахрайства. Санкція статті передбачає:
- штраф від 34 000 до 51 000 гривень;
- громадські роботи на строк від двохсот до двохсот сорока годин;
- виправні роботи на строк до двох років;
- обмеженням волі на строк до трьох років.
Наразі поліцейські встановлюють ім'я та прізвище шахрая.
Як не стати жертвою шахраїв
Кібержебрацтво — це один із видів кібершахрайства, який поширюють як у вигляді реклами у сторіс Facebook та Instagram, так і створюють різні Telegram-канали для збору на лікування або ж підтримки ЗСУ, розповідав в етері Українського радіо Рівне інспектор відділу протидії кіберзлочинам в області Віталій Марчак.
Він дав поради, аби не стати жертвою шахраїв.
"Першочергово необхідно звернути увагу на доменне ім'я сайту, на який перейшли за посиланням, а також на SSL-сертифікат. У застосунку Google пошук, там, де вказане посилання, є замочок. Якщо він закритий, це означає, що з'єднання з даним вебсайтом є конфіденційним і інформація, яку залишає громадянин, буде конфіденційною і не буде скомпрометованою. Якщо замочок відкритий — це посилання є неконфіденційним і інформацію можуть використовувати інші особи. Також варто перевіряти ім'я домену. Коли ви зайшли на вебсайт, введіть його в Google-пошук. Якщо є різниця у вашому посланні у будь-якій букві, комі, крапці — це є фішингові посилання", — зазначив поліцейський.
Віталій Марчак наголосив, що конфіденційна інформація банківської картки — це є її реквізити, а саме: номер банківського рахунку, термін дії та CVV-код — це код з трьох або шести цифр на зворотній стороні карткового рахунку і його, крім власника карткового рахунку, ніхто не знає, навіть банківські працівники.
"Якщо ви є покупцем або продавцем певного виду товарів і під час спілкування ви переходите у приватні повідомлення у будь-якому месенджері, не передавайте своїх реквізитів банківської картки в даних повідомленнях — особа, з якою ви спілкуєтесь, є шахраєм", — додав він.
"Існує метод як інтернет шахрайства, а також метод мобільного шахрайства. Коли телефонує до вас невідомий номер телефону й представляються службою безпеки банку, або працівником Національного банку, або працівником Служби безпеки України та намагаються увійти до вас в довіру й отримати реквізити вашого банківського карткового рахунку", — розповів поліцейський.
Як повідомити про кібершахрайство
Департамент кіберполіції та фахівці-волонтери створили проєкт “MRIYA”, в основному Telegram-каналі "StopRussia | MRIYA" з'являється інформація та поради щодо кібербезпеки, повідомив поліцейський.
"В нашому проєкті створений чат-бот "StopRussia | MRIYA", де громадяни можуть надавати посилання на шахрайські ресурси й наші модератори їх проаналізують і надалі будуть публікувати інформацію у загальний канал, після чого ресурс заблокують", — зазначив Віталій Марчак.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
