З січня по травень 2023 року на Рівненщині поліція отримала приблизно 8,5 тисяч повідомлень про вчинене кібершахрайство. Це на пів тисячі більше, аніж за такий самий період торік. Про це в етері Українського радіо Рівне повідомив інспектор відділу протидії кіберзлочинам в області Віталій Марчак. Він розповів про методи таких злочинів та як можна скаржитись на оманливі ресурси.
Кібершахрайство — це шахрайство, яке передбачає використання комп'ютерів, мобільних телефонів, інтернет-мережі тощо. До кібершахрайства входить і кібержебрацтво.
Віталій Марчак розповів, що кібержебрацтво — це один із видів кібершахрайства, який поширюють як у вигляді реклами у сторіс Facebook та Instagram, так і створюють різні Telegram-канали для збору на лікування або ж підтримки ЗСУ.
Методи кібершахрайства
Методи шахраїв — це реклама або створення різних фішингових посилань з метою отримати реквізити банківських карток для подальшого дистанційного доступу до рахунків, розповів Віталій Марчак. За його словами, методи та засоби — це одне ціле, оскільки вони взаємозалежні. Реклама — це найбільш поширений метод шахрайства.
"Коли людина шукає певний вид товарів або хоче дізнатися про отримання допомоги, відразу звертає увагу на відповідну рекламу та переходить за посиланням. Таким чином особи, які приходять за даним посиланням, не дотримуються певних правил реєстрації й залишення певної конституційної інформації на даній вебсторінці", — додав він.
Як не стати жертвою шахраїв
"Першочергово необхідно звернути увагу на доменне ім'я сайту, на який перейшли за посиланням, а також на SSL-сертифікат. У застосунку Google пошук, там, де вказане посилання, є замочок. Якщо він закритий, це означає, що з'єднання з даним вебсайтом є конфіденційним і інформація, яку залишає громадянин, буде конфіденційною і не буде скомпрометованою. Якщо замочок відкритий — це посилання є неконфіденційним і інформацію можуть використовувати інші особи. Також варто перевіряти ім'я домену. Коли ви зайшли на вебсайт, введіть його в Google-пошук. Якщо є різниця у вашому посланні у будь-якій букві, комі, крапці — це є фішингові посилання", — розповів поліцейський.
Віталій Марчак наголосив, що конфіденційна інформація банківської картки — це є її реквізити, а саме: номер банківського рахунку, термін дії та CVV-код — це код з трьох або шести цифр на зворотній стороні карткового рахунку і його, крім власника карткового рахунку, ніхто не знає, навіть банківські працівники.
"Якщо ви є покупцем або продавцем певного виду товарів і під час спілкування ви переходите у приватні повідомлення у будь-якому месенджері, не передавайте своїх реквізитів банківської картки в даних повідомленнях — особа, з якою ви спілкуєтесь, є шахраєм", — додав він.
Віталій Марчак розповів, що поліцейські отримали повідомлення від громадянина про те, що він зареєструвався на сайті, де надавали допомогу внутрішньо переміщеним особам. Під час вводу своєї конституційної інформації, а саме прізвища, ім'я, по батькові, паспортних даних, ідентифікаційного коду та реквізитів банківської картки — чоловік став жертвою шахраїв.
"Існує метод як інтернет шахрайства, а також метод мобільного шахрайства. Коли телефонує до вас невідомий номер телефону й представляються службою безпеки банку, або працівником Національного банку, або працівником Служби безпеки України та намагаються увійти до вас в довіру й отримати реквізити вашого банківського карткового рахунку", — каже поліцейський.
Як повідомити про кібершахрайство
Департамент кіберполіції та фахівці-волонтери створили проєкт “MRIYA”, в основному Telegram-каналі "StopRussia | MRIYA" з'являється інформація та поради щодо кібербезпеки, повідомив поліцейський.
"В нашому проєкті створений чат-бот "StopRussia | MRIYA", де громадяни можуть надавати посилання на шахрайські ресурси й наші модератори їх проаналізують і надалі будуть публікувати інформацію у загальний канал, після чого ресурс заблокують", — зазначив Віталій Марчак.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
