Профільна регіональна комісія при Рівненській ОДА ухвалила чергове рішення щодо реабілітації репресованих радянською каральною системою. Йдеться про 25 жителів області, яких у 1939-1941 роках та в повоєнний час за проукраїнську позицію засудили, ув'язнили або примусово вислали.
Ще п'ятьох людей мають визнати потерпілими від репресій, цей статус отримують народжені на спецпоселенні. Рішення з області скерували на затвердження до Національної комісії з реабілітації. Голова регіональної комісії з реабілітації Андрій Жив'юк розповів Суспільному, як відбувається цей процес.
Реабілітація і статус потерпілих від репресій
Із них — 25 людей можуть отримати статус реабілітованих. 22 із них були репресовані, в основному, у 1939-1940-х роках і їх давно немає серед живих, зазначив Андрій Жив'юк. Подання щодо них підготували на основі документів з архівів, які шукає науково-редакційна група "Реабілітовані історією".
Ще троє людей звернулися до комісії із заявою самі. Але не завжди комісія може прийняти позитивне рішення через брак документів або неточності в них.
"Є різні випадки. Скажімо, звернулися щодо реабілітації два брати, вислані разом із матір'ю і вітчимом. Її перший чоловік був причетний до підпілля, десь зник у війну, можливо, загинув. Було в них, здається, четверо дітей. Вона вийшла вдруге заміж, народила ще одну дитину. І їх разом вислали, але дітей взагалі навіть не занесли в документи. Відповідно й не реабілітували у 91-92 році, хоч діти й були вислані. І зараз ці двоє менших звернулися, щоб їх реабілітувати. З одним — нема проблем, а в другого — рік народження різний по документах: в гебістських — 1940, а в свідоцтві про народження й паспорті — 1939. Й тепер от з цим проблема", — зазначив Андрій Жив'юк.
Також комісія ухвалила рішення по п'ятьох людях щодо визнання їх потерпілими від репресій. Цей статус отримують діти репресованих, які народилися на спецпоселенні.
"Теж бувають різні випадки. Заяву однієї жінки ми відклали до наступного засідання, бо в неї не вистачає документів. Батьки були на спецпоселенні, але мама приїхала сюди її народжувати, не знаю, як їй це вдалося. Приїхала, народила і поїхала з нею назад в Магадан. Вісім класів вона там закінчила, потім повернулися сюди і в дев'ятий клас вона вже ходила в Рівному. Ця жінка мала би бути визнаною потерпілою, але не вистачає документів, які б підтверджували перебування батьків на спецпоселенні на момент її народження. Вона каже, що батьки померли, документи їй не показували за життя, видно, боялися. І документів зараз вона знайти не може. Будемо шукати, запити робити, можливо, щось знайдемо, щоб допомогти людині", — розповів Андрій Жив'юк.
Скількох з Рівненщини Нацкомісія реабілітувала і визнала потерпілими
Регіональну комісію з реабілітації в області створили у 2019 році для відновлення прав громадян, які були засуджені радянським режимом. Відтоді, за її поданнями, Національна комісія реабілітувала 204 людини, яких репресували радянські каральні органи у 1939-1941 роках та в повоєнний час.
"Якщо говорити про національний склад, то це 175 українців, 18 поляків, шість німців, два білоруси, один єврей, один ром і один росіянин. По них вже прийняли рішення. А з тих, що зараз подаємо, теж є і євреї, і роми, і українці, й поляки".
Вони були або уродженцями Рівненщини, або на момент арешту й засудження тут проживали.
Про те, скільки ще людей з області мають право на реабілітацію та статус потерпілих від репресій, Андрій Жив'юк зазначив:
"Нереально сказати, бо по дітях взагалі не володіємо інформацією, скільки їх є, в принципі, а тих, кого треба реабілітувати, якщо дуже орієнтовно, то станом на зараз — біля п'яти тисяч".
Відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років” передбачені пільги та виплати. Право на них мають лише реабілітовані, а потерпілі від репресій — ні, зауважив Андрій Жив'юк,
"Але деякі регіони, наприклад, Львівщина, рішенням обласної ради передбачила їм певні виплати. В Рівненській області потерпілих 500 орієнтовно. І на засіданні ми проголосували за відповідне звернення від комісії до обласної влади, а вони далі хай вирішують. Я розумію, що війна, але люди можуть просто не дочекатися її завершення".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
